Гопак політичних велетнів навколо законодавства про держзакупівлі проходить повз очі та вуха українського обивателя. Тендери, державні замовлення для більшості людей видаються чимось далеким. Можливо, було б інакше, якби ми усвідомили, що тільки на підготовку до Євро-2012 через держзакупівлі ще планують витрати десятки мільярдів гривень.
Недарма ця тема є чи не найтаємнішим пластом господарської діяльності теперішнього режиму. Зрештою, так було і за попередніх урядовців. Усі воліють не говорити на цю тему. Таке враження, що комплексують з приводу імли навколо вщерть корумпованого господарства.
На відміну від української громадськості, Захід не оминув увагою нещодавні зміни до закону про держзакупівлі. Застереження викликали процедурні механізми, винятки і преференції, що їх регламентують нововведення. Європейці добре затямили, що тут наші корупціонери виявляють найбільший хист. Євросоюз і Світовий банк вимагають у Януковича ветувати зміни до закону. Питання для Заходу настільки принципове, що він навіть пригрозив згорнути економічну допомогу Україні.
Протилежна ситуація у Грузії. Іще не все ідеально, багато чого треба доробити, причесати, довести до пуття. Однак незаперечним є колосальний темп розвитку економіки держави. Минулого року сюди прийшло іноземних інвестицій приблизно стільки ж, скільки в Україну. Але за чисельністю населення і територією Грузія вдесятеро менша. Пам'ятаймо про економічну закономірність: гроші йдуть туди, де вигідно і є перспектива розвитку. А ще інвестиції люблять спокій і прозорі правила.
Грузини де тільки можна відмовляються від державних підприємств і закупівель. Урядовці твердять, що все віддають на розсуд ринку — хай він визначить, який товар кращий або чиї послуги вигідніші. Уряд лише збирає податки і стежить за дотриманням законності. Там, де держава таки щось замовляє, наприклад, ремонт доріг чи заміну комунікацій, це відбувається через відкритий конкурс. Оголошення про тендери публікують на урядових сайтах, заявку на участь у них можна подати через інтернет із будь-якої точки світу. Тому-то й дороги у них роблять південні корейці, а комунікації в Батумі міняють німецькі та французькі компанії. Як результат, у місті з населенням 170 тис. жителів височіють хмарочоси світових грандів готельного бізнесу — "Шератон", "Редіссон". Незабаром здаватиметься "Кемпінські", починають будувати "Хілтон". Вільних місць у них обмаль.
5 
1
Коментарі