Про можливу причетність Юлії Тимошенко до вбивства 1996 року в Донецьку нардепа і підприємця Євгена Щербаня розповів в ефірі одного з телеканалів перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін.
З його слів, син убитого і свідок злочину Руслан Щербань стверджує, що замах на життя батька замовила тодішній керівник компанії "Єдині енергетичні системи України" Юлія Тимошенка. Але раніше у своїх свідчення він боявся про це говорити. Один зі свідків у справі вбивства стверджував, що Тимошенко особисто контактувала з кілерами і замовляла убивства, каже Кузьмін. До замаху причетний також прем'єр Павло Лазаренко.
— У цій справі я хотів би звернути увагу на дві фундаментальні обставини, — говорить 49-річний Микола Сірий, старший науковий співробітник Інститут держави і права Корецького. — Перша — у правоохоронних органів може бути багато різноманітних версій, але презумпція невинуватості вимагає не займатися їх оприлюдненням. Будь-яка версія має бути підтверджена доказами, які треба подавати до суду. Якщо представники правоохоронних органів порушують цей порядок, вони прямо порушують вимогу Конституції.
Друге — кожен громадянин зобов'язаний у суді говорити правду і давати правдиві свідчення. За неправдиві свідчення він несе відповідальність. Недопустима практика маніпулювання свідченнями, коли в одному суді кажуть одне, в іншому інше.
Справи Тимошенко мають особливу суспільну вагу. Цим можна пояснити виступи прокурора в телеефірі?
— Правоохоронні органи намагаються переконати суспільство в існуванні якихось злочинів, але не роблять це в належній судовій процедурі. Такі дії недопустимі. Вони самі порушують дисциплінарний статут, Кримінально-процесуальний кодекс, Європейську конвенцію з прав і свобод людини та Конституцію України.
Чому Ренат Кузьмін діє так?
— Ці версії виносять на загал не перший раз. Ймовірно, в основі цього лежать політичні міркування. Працівник правоохоронної системи несе відповідальність за свої дії. Якщо він допускає створення якихось ілюзій в публічному просторі, то нестиме за це відповідальність.
Наскільки логічними виглядають ці звинувачення?
— Коли Павло Лазаренко був прем'єр-міністром, сконцентрував у своїх руках колосальну владу. З цієї точки зору виникає сумнів: а нащо людині, яка й так контролювала всю країну, вдаватися ще і до кримінальних методів впливу, коли й адміністративних вистачило? Тобто гіпотетично не було потреби застосовувати додаткові важелі впливу.
Який ваш прогноз по цій справі?
— Відповідь на це питання лежить у минулому. Вбивство Щербаня розслідували за різних влад. Змінювалося керівництво Генпрокуратури, СБУ, МВС. Матеріали справи перевірялися з різних кутів зору. Якби були реальні докази проти Тимошенко, їх давно використали б. Це означає, що встановлення істини у справі Євгена Щербаня є проблемним.
Коментарі
27