У вівторок російський віце-прем'єр Ігор Сєчін мав провести переговори щодо обґрунтованості ціни на газ, який купує Україна. Керівник енергетичних програм центру "Номос" 46-річний Михайло Гончар вважає, що Москва пристане на умови Києва лише в обмін на рішення приєднатися до Митного союзу.
Прем'єр Микола Азаров заявив, що справедлива ціна на російський газ мала би становити близько 200 доларів за тисячу кубометрів. Це справді так?
— Для прем'єра, видно, добре все, що нижче теперішньої ціни. Чим він керувався, коли говорив про 200 доларів, сказати складно. Скоріше за все, взяв цифру зі стелі.
"Газпром" визначає ціну на газ на кожен квартал залежно від середньосвітової вартості кошика нафтопродуктів, яка була дев'ять місяців тому. Російська сторона не називала конкретних цифр, а зазначена Азаровим вартість газу не в'яжеться ні з внутрішньоросійськими, ні з "газпромівськими" цінами. Навіть для Білорусі вона становить 245 доларів. У першому кварталі наші підприємства платили 264 долари. Тепер — 275. І це з урахуванням 100-доларової знижки в обмін на подовження базування Чорноморського флоту в Севастополі.
Якщо українська сторона добивається адекватної ціни на паливо, чого взамін може вимагати російська?
— Кремль визначив свій інтерес — приєднання України до Митного союзу. Але це тільки політична умова. За нею буде й економічна — згода на злиття "Газпрому" і "Нафтогазу України". Фактично, російський монополіст поглине нашу компанію і за рахунок її активів компенсує свою знижку в ціні на газ.
Так само було в Білорусі, коли росіянам віддали половину акцій "Білтрансгазу". Протягом чотирьох років за ці акції "Газпром" давав білорусам знижку на блакитне паливо. Як тільки вартість акцій — 2,5 мільярда доларів — була компенсована, ціна газу стала формуватися за тим же принципом, що й для країн Євросоюзу, за винятком нарахування податкового мита. Такої ж стратегії формування ціни росіяни дотримуються щодо всіх країн СНД та Балтії.
Україна може підвищити тариф на транспортування російського палива до Європи?
— В односторонньому порядку не може. За газовою угодою, яку в січні 2009-го уклав уряд Юлії Тимошенко, Україна може варіювати транзитний тариф, лише якщо Росія змінює ціну на газ. Але навіть такі межі варіювання для "Нафтогазу" вужчі, ніж для "Газпрому". Тому маємо тариф на транспортування більший, ніж до 2009-го, але значно нижчий, ніж у Європі.
Щодо Юлії Тимошенко порушили кримінальну справу за підписання тих угод. Чим вона завинила?
— Цей контракт між "Газпромом" і "Нафтогазом" є асиметричним: усі права мають росіяни, а українці — тільки обов'язки. Але головне в іншому: у формулу ціноутворення заклали базові 450 доларів за тисячу кубометрів, тобто на сотню більше, ніж на той час була середньоєвропейська ціна. Тому газ Україні обходиться дорожче, ніж Європі.
Але питання є не лише до Юлії Тимошенко. А де була Генпрокуратура протягом двох років? І друге: чому цей контракт дістав доповнення харківськими угодами вже за нової влади? Адже за ними через зростання світових цін на нафту автоматично дорожчатиме газ, який ми купуємо. Тому слід розслідувати й дії представників чинної влади.
За скасування 30-відсоткового російського експортного мита Україна пролонгувала перебування Чорноморського флоту до 2042 року. Тобто знижку на газ нам дали не за підписаний міжнародний договір, а урядовим документом Російської Федерації. Москва може скасувати його в будь-який момент. А договір про флот залишиться.
2 
1
Коментарі
78