Чергового підвищення тарифів на газ для населення ще на 50% слід чекати 1 квітня 2011-го. Це передбачено меморандумом між українським урядом і Міжнародним валютним фондом.
— Ціна зростатиме кожні півроку, доки не зрівняється вартість сировини вітчизняного видобутку та імпортованої, — каже керівник енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар, 46 років. — Оскільки підвищення цін контролює МВФ, то це яскраво свідчить, що уряд не бачить стратегії розвитку нафтогазового сектору. Він використовує ситуативні підходи, продиктовані політичними міркуваннями. Інша річ, що це розходиться з його заявами після підписання харківських угод. Уряд тоді запевняв: гроші від оренди Севастополя Чорноморським флотом стабілізують ціну на газ.
У принципі, вимоги МВФ обґрунтовані. Про паритет цін на імпортний і вітчизняний газ він говорив ще попередникам Миколи Азарова. Тому українці тепер платять за популістську політику всіх урядів, включаючи і два кабінети Віктора Януковича. Така собі іронія історії: той, хто найбільше опирався підвищенню тарифів, тепер змушений це робити.
Далі все піде по ланцюжку, знову зростуть комунальні тарифи. Вершина безумства уряду в такій ситуації — за рахунок бюджетних коштів далі субсидувати житлово-комунальний сектор. І така ситуація повторюватиметься ще не раз, бо підняття тарифів нічого не принесе без системної реформи енергетичного сектору і галузі теплокомуненерго. У реформуванні зроблено тільки перший крок — прийнято Закон про засади функціонування ринку газу. Але бюрократія може знівелювати всі його переваги, бо економічна система залишається олігархічною.
3 
1
Коментарі