Ексклюзиви
Вівторок, 05 червня 2007 16:06

Уряд хоче позичити мільярд доларів

У понеділок розпочалося роад-шоу нових українських боргових паперів, що зазвичай звуться євробондами. Іншими словами — презентація позичальника, де він показує себе перед потенційними покупцями. Раніше уряд заявив про намір позичити до $1 млрд.

Ситуація може видатися неоднозначною. З одного боку, уряд рапортує про видатні економічні досягнення й зростання економіки — але водночас влазить у великі борги. І це при тому, що працювати цьому урядові залишилося лічені місяці, адже 30 вересня відбудуться дострокові парламентські вибори. Та й на єдиному казначейському рахунку зараз є понад 13 млрд грн — приблизно рівень місячних бюджетних видатків. Тобто, умовно кажучи, бюджет може місяць функціонувати, взагалі не отримуючи доходів.

Зазвичай, уряд позичає для виконання державного бюджету, якщо в ньому закладено дефіцит. Існує три основні джерела його покриття: приватизація, внутрішні та зовнішні запозичення.

Від приватизації цього року уряд планував отримати 10 млрд грн,  насамперед за рахунок продажу "Укртелекому" та Одеського припортового заводу (ОПЗ). Проте спроба розпочати продаж "Укртелекому" через розміщення 5% його акцій одновідсотковими пакетами у травні–липні була невдалою: 21 травня Київський господарський суд заборонив продаж акцій через подання нікому невідомого хмельницького підприємства "Дотрин-2002" Всеукраїнської організації інвалідів. Очікується, що й після скасування цього рішення будуть нові подання, і продаж знову заблокують. Щодо ОПЗ, то про його продаж і взагалі не чути.

Поки що від приватизації зібрали лише 1,168 млрд грн.

Та навіть якщо план таки виконають, проблеми фінансування бюджетного дефіциту це не вирішить. По-перше, в цьогорічному бюджеті реалізовано ідею інноваційно-інвестиційного розвитку — кошти від приватизації мають повністю йти на інвестиційні проекти. По-друге, запланований дефіцит держбюджету — 17 млрд грн, тобто більше за план приватизації.

Тож у будь-якому випадку Україна має позичати, і наміри уряду є цілком природними. Робити це можна як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. Але українські банки, традиційні основні покупці внутрішніх позик, зараз більше зацікавлені у розвитку кредитування населення. Хоч це й ризикованіше — але й відсоток за кредити значно вищий. До того ж, якщо банк нині не вестиме активної політики кредитування, то може втратити свою нішу — прихід іноземних банків значно посилив конкуренцію.

Ходили чутки, що це була купівля облігацій українськими олігархами

Отож не дивно й те, що Україна виходить на зовнішні ринки капіталу. Це поки що не загрозливо. Відношення державного боргу до ВВП в Україні  складає на сьогодні близько 15%, тоді як загрозливим вважають рівень у 60% чи більше. Високі темпи економічного зростання за стабільного обмінного курсу гривня-долар (а саме у доларах США позичені найзначніші кошти) дають надію на зменшення цього показника і надалі, навіть не зважаючи на зростання абсолютної цифри боргу — ВВП росте ще швидше.

Одначе ситуація далека від ідеальної. Бо важливо не лише де й коли позичати, а й на яких умовах. А до боргової політики уряду Януковича є запитання.

2006 року було зроблено чотири виходи на зовнішній ринок запозичень — найбільше за всю історію України. Загальна сума зовнішніх запозичень — $1,9 млрд — також є найбільшою відтоді, як 2000 року багато брали в борг задля недопущення дефолту, як це відбулося в Росії.

Водночас єдине публічне розміщення євробондів — тобто з роад-шоу та відомими покупцями — було зроблено в листопаді. Тоді продали 10-річні облігації з доходністю 6,58% на рекордну з 2000 року для одного розміщення суму — $1 млрд. Умови для України досить вигідні — попереднє розміщення євробондів у доларах із фіксованою доходністю було зроблено в березні 2004 року під 6,875%.

Проте решта запозичень викликали подив.

Спочатку випустили євробонди на 384 млн швейцарських франків (на той момент — $306,5 млн). Про ці облігації дуже мало інформації. Не відомі ані компанії, що безпосередньо займалися розміщенням, ані основні покупці. Ходили чутки, що насправді це була купівля облігацій українськими олігархами, що свого часу вивели частину капіталів за кордон. Ставка залучення кредитів була 7,3–7,9% у доларах США — тобто на 1 відсотковий пункт вища за публічне розміщення того самого року. Виходить, кредити держава взяла дорожче. У грудні уряд розмістив євробонди у швейцарських франках на ту ж суму, що і в перший раз, і за аналогічними умовами. 15 грудня Україна вперше вийшла на азійський ринок запозичень і випустила 4-річні облігації на суму 35,1 млрд японських єн (біля $298 млн на момент розміщення). Як і у випадку зі швейцарським запозиченням, не було роад-шоу та інших властивих публічному розміщенню параметрів.

От ця непрозорість і є дуже небезпечною. Бо незрозуміло, чи не є це спробою мати власний зиск тим, хто впливає на вибір боргових інструментів. Особливо враховуючи заяву президента, зроблену в квітні цього року — що отримані кредити у єнах не було конвертовано та використано, і держава вже втратила через це близько 14 млн грн.

Зараз ви читаєте новину «Уряд хоче позичити мільярд доларів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода