Ексклюзиви
Четвер, 12 лютого 2009 18:19

Українці мусять змінити свою сутність

Автор: малюнок: Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

Спостерігаючи за перебігом чергового раунду політичних щурячих перегонів, замислюєшся: чому ми такі безнадійні, чому наші сусіди якось дають собі раду, висмикуються зі злиднів і біди? Нас, здається, дедалі глибше затягує в болото неуспішності, бідності, корупції. І це при тому, що ми ж такі хороші, співучі і так далі.

Утім, ми давно вже не співучі. А щодо наших чеснот, то самі себе в них переконали. Уявили в романтичному ХІХ столітті "козаченьками" та "дівчиноньками". Якими ж насправді ми були, а тим більше є — і знати не хочемо, лукавимо. Мовляв, нам таким хорошим переламали хребет Голодомор, комунізм, сталінські репресії, атеїзм.

І це правда — переламали. Але ж хребет національними катастрофами ламали не одним нам. Німеччина після Другої світової війни була знищена дощенту. Нацизм добряче потоптався по німецькому народові. Демонтаж моралі й інших цінностей там теж ішов повним ходом. Але за півтора десятиріччя було збудовано нову Німеччину. Нині вона успішна країна. Це стосується всієї Західної Європи — за десятиріччя вона піднялася з руїн. Були збудовані демократичні й процвітаючі суспільства. Не без проблем, звісно.

Так — їм допомогла Америка, був план Маршалла. Він ефективно спрацював, бо нічого не було розкрадено й розтринькано.

Але із зовнішньою допомогою так буває не завжди. Часто вона розбещує, як от в Африці. Здобувши незалежність, її країни десятиліттями живуть на гуманітарній допомозі, все більше занурюючись у болото неуспішності, корупції та СНІДу. Ще красномовнішим прикладом є провал Латинської Америки. Джон Кеннеді ініціював свого часу план допомоги Латинській Америці під назвою "Союз заради прогресу". Метою було  побудувати на всьому Американському континенті успішні процвітаючі демократії. Закінчилося повним провалом, успіх плану Маршалла не повторився.

Почали шукати пояснення. Керівник Агентства США з міжнародного розвитку Лоренс Гаррісон казав: малорозвинутість — це стан розуму. Саме ним визначають усі ті цінності, що ми насправді сповідуємо. Не ті, що прописані в книжках і яких ми про людські очі неначе дотримуємося. Як от: не беремо хабарів і не даємо їх, сумлінно працюємо, справді любимо дітей і ближніх, віримо в Бога.

Малорозвинутість — це стан розуму

До речі, є народи глибоко віруючі, але не успішні. Не кожна культура чи система цінностей "запрограмована" на успіх. Наприклад, католицизм і католицькі культури менш успішні, ніж протестантські. Тому Південь Європи бідніший за Північ. Немає протестантської етики праці, не дотримуються протестантської істини "Тому Бог дає, хто рано встає". Ба більше, глибока віра не завжди сприяє розвитку. Тому Південна Італія така неуспішна порівняно з Північною. А глибоко віруюча Латинська Америка є там, де є.

Серед країн, що змогли піднятися після війни, Японія з її чіткою культурною ідентичністю, яка однозначно передбачає етику праці, а отже, і справжнього успіху. Потім піднялися колишні англо-саксонські колонії, наприклад Гонконг. Японські колонії — Південна Корея, Тайвань. Тобто спрацював англо-саксонський та японський культурний впливи.

Величезні шанси має китайське конфуціанство. І це стосується не лише Сінгапуру — по-суті китайської держави, в якій, як у Швеції чи Норвегії, абсолютно винищено корупцію. Але й великого Китаю. Культура праці, шана до старших, суворе дотримання ієрархії дає свої плоди.

Між цими країнами і світовими невдахами стоїть православний світ. Росія, Україна. Економічні результати нашого самостійного розвитку впродовж 17 років про це свідчать. А економічна криза, яка моментально зробила українців вдвічі злиденнішими, змушує замислитися: чи не ми самі з нашою культурою винні в тому, що робиться в тепер уже вільній Україні? Звісно, не процвітають і Росія з Білоруссю. Їхні злидні чи їхнї нещастя виглядають по-іншому. Як то кажуть, щасливі всі однаково, а нещасні по-своєму. Ми маємо просто три різні катастрофи.

Отже, життя наше буде точнісінько таким, якими є ми самі. Точну  характеристику собі може дати кожен самостійно. Найголовніше питання: чи можемо ми змінити цю культуру хабарництва, неробства, злодійства, безвір"я тощо? Воно риторичне. Поки що фактом є те, що упродовж століть нам цього не вдавалося.

Зараз ви читаєте новину «Українці мусять змінити свою сутність». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

6

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 5149
Голосування Чому президент Зеленський погодився на "формулу Штайнмаєра"?
  • Хоче швидких перемог для себе і не розуміє наслідків для країни
  • Робить це через тиск європейських партнерів
  • Піддався Росії
  • Це зрада і немає, чого обговорювати
  • Ще не все пропало, ситуацію можна виправити
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода