"Україна — єдина в Європі, де судді ховаються за спини поліції. В інших країнах повага до них така, що без проблем ідуть самі, куди потрібно. І їм аплодують", — каже голова Центру протидії корупції 36-річний Віталій Шабунін на акції протесту біля столичного "Президент готелю" 9 березня. Там до 11 березня тривав ХVІІІ з'їзд суддів України. Зареєструвалися 278 делегатів. Вхід оточила поліція. Для суддів створила коридор. Кількасот активістів кричали: "Ганьба!"
На обговорення винесли обрання чотирьох членів Вищої ради правосуддя, Ради суддів України та призначення одного судді Конституційного Суду. Активісти закликали не проводити зібрання до зміни правил добору членів ВРП і КС.
Центр протидії корупції проаналізував усіх кандидатів до КС від Всеукраїнського з'їзду суддів: "Жоден не відповідає критеріям доброчесності. Прикривали бізнес-оточення Януковича, відмазували п'яних водіїв, не вказували своїх доходів у деклараціях".
— За нормальної Вищої ради правосуддя не мали би проблеми з Окружним адміністративним судом Києва (в липні торік голові ОАСК Павлові Вовку, його заступнику, п'ятьом суддям цієї установи, голові Державної судової адміністрації України повідомили про підозру у створенні злочинної організації та захопленні влади. — ГПУ), арештів активіста Сергія Стерненка й ветерана Андрія Антоненка, — говорить Шабунін. — Два президенти і два склади Верховної Ради це не змінили. Навіть якщо ухвалять слабкий законопроєкт Зеленського, це вже зробить ВРП трохи кращою. Саме тому поспішають обрати членів ради до голосування за нього.
5 березня посли країн "Великої сімки" закликали відкласти призначення до Вищої ради правосуддя та Конституційного суду до встановлення прозорого відбору. Це рекомендував і Євросоюз.
"Причиною пекла в українських судах є два надпотужні органи — Вища рада правосуддя і Конституційний суд, — пише у фейсбуку 33-річний Михайло Жернаков, координатор Громадської ради доброчесності.
— ВРП відбирає, призначає і звільняє суддів. Вона ж має карати їх, якщо пустяться берега. Але натомість на посадах лишаються Павло Вовк і Сергій Вовк (суддю Печерського райсуду Києва підозрювали в ухваленні завідомо неправосудного рішення, яким забрав у громадянки автомобіль і квартиру. У січні його виправдали. — ГПУ). Досі працює комуніст і корупціонер Віктор Попревич, який посадив активіста Сергія Стерненка. У ВРП сидять такі ж.
КС має захищати нас від свавілля влади. Може визнати неконституційним будь-який закон, указ чи постанову. На практиці ж боронить олігархів і корупціонерів. Підіграє зовнішнім ворогам. Наприклад, восени скасував електронне декларування і підважив відносини України із Заходом.
Членів ВРП обирають на чотири роки. Суддю КС— на дев'ять. Їхня мафія робить це спеціально зараз. Аби встигнути до прийняття законів, що встановлять нову процедуру добору. Прагне не дати нічого змінити в судовій владі ще роки".
— Політична відповідальність за втілення судової реформи на президентові, — говорить політолог Олег Саакян, 25 років. — З ним пов'язані надії суспільства на справедливість. З такими обіцянками він ішов на вибори. Або змінить судову систему, або вона з'їсть його політичне майбутнє.
З точки зору прийняття рішень — відповідальний парламент. Тобто президентська монобільшість. Двигуном реформи може бути суспільство. Але його потенціалу недостатньо. Рушійною силою є наші міжнародні партнери.
Неможливість добитися справедливого рішення в суді створює соціальну напругу. Виникатимуть самосуди й безлад. Реформи можна відкотити, звільнених повернути на посади, рішення скасувати, бізнес забрати. Така держава неефективна.
10 березня з'їзд суддів попри протести обрав трьох членів ВРП із чотирьох. Віталій Саліхов, Сергій Болотін, Валерій Суховий склали присягу.
Коментарі