На вересень Україні прогнозують загострення військового конфлікту. Мовляв, це випливає з переміщення військової техніки московітів до наших кордонів і концентрації сил на території Білорусі в рамках спільних навчань "Захід-2017".
Реальність цих загроз не можна недооцінювати. Броньовану армаду перекидають з азійських регіонів і зосереджують у Воронезькій області та Краснодарському краї. Звідти — півгодини ходу до нашого державного кордону.
Напередодні навчань "Захід-2017" Путін вніс до Держдуми проект закону, який дозволить РФ розмістити сили протиповітряної оборони на кордонах Білорусі з ЄС та Україною. З офіційним Мінськом це питання узгодили ще 3 лютого 2009-го — за чотири роки до анексії Криму і вторгнення на Донбас. Тобто попри запевняння обох членів "союзної держави", не всі війська московітів буде виведено по закінченню навчань. Частина лишиться й нависне над українською землею. Адже ППО — це не лише захисні ракети, а й "винищувальна авіація, радари раннього виявлення та деякі компоненти повітряно-космічних військ РФ".
Тривожніше стало й на рубежах із третім сусідом — самопроголошеною Придністровською Молдавською Республікою. Після запрошення українською стороною на свій кордон представників Кишинева російські сателіти почали демонструвати намір вийти з мирної угоди. А в Москві будують плани "наступальної операції на південній ділянці Одеської області", аби пробити коридор до ПМР.
Україна найближчим часом опиниться в щільному путінському кільці.
Проте навряд чи можна стверджувати, що такі кроки одразу призведуть до військової ескалації. Поки що їх слід розглядати як складові психологічної атаки — на Україну, на Європу, на президента США.
Активізація вибудуваних небезпек означала б перехід від гібридної війни до відкритого кровопролиття. Але надворі не 2014 рік, із фронтів потече не тільки українська кров. Від нашої зброї поляже не менше 100 тисяч московітів, за підрахунками експертів. Навіть якщо вайлуватий Захід не одразу втрутиться у війну. Для Кремля, його параноїдального господаря, та й для всієї Росії це обернеться катастрофою.
Більш реалістичною видається перспектива втрати Білоруссю державного суверенітету.
Адже очевидно: військові структури РФ візьмуть під контроль не лише кордони союзника та грошові потоки. Вони "допомагатимуть" місцевому президенту ухвалювати "правильні" з точки зору Кремля рішення. Аж поки той перетвориться на заштатного губернатора з суверенним правом їздити до першопрестольної по колись свої кошти. А демонструватиме гонор — і губернаторство заберуть.
Унаслідок "оточення" України нова ситуація складеться на Європейському континенті загалом.
Путін робить широкий крок назустріч НАТО. Старі держави це не дуже відчують. А от відновлені демократії: Польща, Угорщина, Молдова, країни Балтії — стривожаться. І можна прогнозувати створення антипутінського пакту з Києвом на чолі. Відроджена у війні з московітами українська армія набуде статусу офіційного щита Європи.
У наших же стосунках із північним сусідом після "оточення" нічого принципово не зміниться. Навпаки: збройне кільце ще більше мобілізує й згуртує країну. І, є надія, відучить шукати братні стежки до підлого, підступного та вкрай невдячного сусіда.
4 
1
Коментарі