Київ та Москва домовилися про продовження транзиту російського газу до Європи через Україну з 1 січня 2020 року. Голова російського Газпрому Олексій Міллер і виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко 30 грудня підписали документи.

Дія попереднього договору від 2009-го закінчилася 31 грудня. Остаточне погодження контракту тривало майже чотири доби поспіль. Українська сторона підписала угоду вдень 30 грудня у Відні. Російська — ввечері того ж дня у Санкт-Петербурзі. Москва погодилася на транзит газу через Україну протягом п'яти років із можливим продовженням контракту ще на 10. Цьогоріч обсяг транзиту становитиме 65 млрд куб. м, наступні чотири роки — по 40 млрд куб. м.

Нафтогаз пробачив російській стороні штраф на $7,4 млрд, який на Газпром наклав Антимонопольний комітет України. Також Київ відмовився від позовів до міжнародних судів на $12 млрд, що перебувають на розгляді. У свою чергу, Газпром сплатив Нафтогазу $2,9 млрд боргу за рішенням Стокгольмського арбітражу за недопоставлений газ для транзиту.

"За рішенням нашого Антимонопольного комітету з Газпрому в Україні стягнули все, що можна було. Забрали активи на десятки мільйонів доларів, — написав у фейсбуку виконавчий директор Нафтогазу Юрій Вітренко, 43 роки. — Хотілося б, щоб обсяги транзиту і наші доходи від нього не зменшувалися. Але подивимося правді в очі. Обсяги, які йшли через Україну в Румунію і потім на південь Європи, тепер ітимуть через "Турецький потік" (президенти Туреччини та Росії Реджеп Таїп Ердоган і Володимир Путін 8 січня у Стамбулі відкрили першу чергу газогону із РФ. — ГПУ). Йдеться про 30 мільярдів кубометрів. Будівництво "Північного потоку-2" (із Росії до Німеччини в обхід України. — ГПУ) призупинено. Але ніхто не гарантує, що його не добудують. Більше того, Росія може обходитися без українського транзиту і без "Північного потоку-2". Хоч і собі у збиток. Тому базовим варіантом, з яким слід порівнювати, є повне припинення транзиту — нульові обсяги".

— Транзитний контракт — це компроміс. Київ не зазнав суттєвих втрат, але й не отримає великої вигоди, — вважає експерт Українського інституту майбутнього з енергетики Андріан Прокіп, 34 роки. — Найгірший сценарій не справдився. Боялися, що взагалі не буде контракту. Маємо непоганий результат.

Українську переговорну позицію підсилили санкції, запроваджені США проти підрядників, які споруджують "Північний потік-2". Попит на нашу газотранспортну систему з боку росіян зріс. Не змогли добудувати газопровід в обхід України. Рано чи пізно це станеться. Новий контракт дає нам гарантію використання газотранспортної системи ще на п'ять років. У цей час отримані доходи від транзиту зможемо використати, щоб модернізувати систему, інвестувати у власний газовидобуток.

Текст контракту не оприлюднили. У ньому повинні бути чіткі механізми покарання, якщо Газпром захоче завчасно припинити його дію або не виконуватиме умови.

Нафтогаз відмовився від штрафів і виплат, окрім 2,9 мільярда за рішенням Стокгольмського арбітражу. Мали ще позови на 12. Проте ця сума — максимальна оцінка збитків Нафтогазу на випадок, якщо припиниться транзит. Зараз, коли новий контракт підписаний, ми не змогли б домогтися такої компенсації. Штраф на понад 7 мільярдів доларів наклав на росіян наш Антимонопольний комітет. Це рішення, ухвалене всередині держави. В Україні немає майна Газпрому на таку суму. Щоб задіяти іноземні механізми стягнення, треба довести ухвалу Антимонопольного комітету в міжнародному суді. Та навіть у цьому випадку немає гарантій, що Москва заплатить.

Україна не відмовляється від придбання газу з Європи. Але немає й заборони для приватних компаній на купівлю палива у РФ. Головне, щоб частка імпорту звідти була не критична — не перевищувати 20 відсотків. За рішенням Стокгольмського арбітражу, ціна російського газу для України має бути не більшою, ніж у європейського посередника. Зменшується ризик спекуляції з боку Газпрому.

×