Україна має діяти за принципом симетричних відповідей

 

Стратегія і тактика лояльності до сусіда себе вичерпала. Досить глянути на скорочену хронологію російсько-української "дружби":

1. Насипання росіянами землі в Керченській протоці з метою фізичного захоплення українського острова Тузла 2003-го;

2. під російські заборони та обмеження потрапляли:

авіадвигуни 2003-го і 2005-го;

українське м'ясо 2004-го, 2007-го і 2009-го;

український шоколад 2004-го, 2006-го, 2010-го;

український сир 2005-го, 2008-го, 2012-го;

українські вагони 2005-го, 2012-го;

3. ракетно-дипломатична війна 2009 року після довільного і небезпечного пересування кримськими автошляхами російських крилатих ракет без узгодження з українською стороною;

4. "дружня" газова угода 2009-го (на совісті попередніх прем'єр-міністра і президента);

5. іще більш "дружні" газові харківські угоди 2010-го — на совісті діючих прем'єр-міністра і президента;

6. будівництва економічно абсурдних, зате дуже добросусідських до України газогонів "Північний потік" і "Південний потік";

7. регулярні вуличні демарші під час святкування радянських свят російськими спецслужбами, які базуються в консульстві у Львові;

І наостанок — "Украина — это даже не государство", як казав Володимир Путін.

Якщо спитати себе: "Хто в цьому винен?", можна помилково відповісти: "Росіяни". Насправді більшою мірою винні ми. Цей перелік — наслідок першопричини: безмежної української лояльності до російського, зовсім не старшого і зовсім не брата, а просто — сусіда. Сусід поводитиметься так, як йому дозволяють.

А що може протиставити Україна? Тільки одне — принцип симетричних відповідей:

1. Вища ціна на газ — менші об'єми закупівлі. Цей принцип українська влада не раз декларувала на словах, але жодного разу не застосувала на ділі. Виходило скоріше навпаки — об'єми закупівлі російського газу зростають з року в рік;

2. обмеження українських харчів (сиру, м'яса, шоколаду) — обмеження російських харчів (пива, горілки, риби, ікри тощо);

3. заборона українських вагонів, двигунів — заборона російських авто (вантажних, легкових, автобусів);

4. закриття українських шкіл, товариств, спілок на території Росії — закриття російських шкіл товариств, об'єднань в Україні.

На жаль, у нас немає іншого шляху налагодити справді доброзичливі відносини, ніж як продемонструвати рівність паритетності.

Є люди і навіть цілі народи, які розуміють лише одну мову, а тому не бажають збагачуватися вивченням інших. І якщо ця мова — "клин клином" — треба засвоювати її і спілкуватися з таким сусідом лише нею. Біда в тому, що ті, хто представляють Україну, переважно володіють також лише однією політичною мовою, і вона — не українська. Але і тут винні лише ми, українці. Кого вибираємо представляти нас, так і живемо.

Щоб поставити когось на місце, змусити поважати себе, треба почати поважати себе самим.

×