— Українська сторона не раз ставила питання про повернення військової техніки з Криму. Ми готові передати військові кораблі, авіаційну і бронетехніку, — каже 11 січня російський президент 65-річний Володимир Путін.

— Вона вся в жалюгідному стані. Але це не наша справа. Вона такою і була, — про­довжує. — За ці роки ніким не обслуговувалася. Є і знач­ний боєзапас. Транспортувати його небезпечно, треба утилізувати на місці. Ми готові запросити українських військових, щоб взяли в цьому участь.

— Пропоную разом із флотом повернути Крим. Готові прийняти найближчим часом, — відреагував український прем'єр Володимир Гройсман, 39 років.

Після окупації півострова 2014 року Росія почала передавати Україні захоплену техніку. Із вторгненням на Донбас — припинила. На той момент віддали 389 одиниць бронетехніки, вісім вертольотів і три бойові кораблі. У Криму залишилися 11 бойових суден. Це великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський", розвідувальний "Славутич", протичовнові корвети "Тернопіль" і "Луцьк", морські тральщики "Черкаси" й "Чернігів", підводний човен "Запоріжжя", рятувальний буксир "Кременець" та інші. Ще сім катерів і суден.

Не повернули 4,8 тис. одиниць озброєння, зокрема ракетно-артилерійського — 349, бронетанкової техніки — 172, автомобільної — 4360. Також 13 літаків, один вертоліт, вісім зенітних ракетних комплексів, 33 радіолокаційні системи.

"Крим за кораблі не продаємо, не здаємо й не міняємо, — написала перший заступник голови Верховної Ради 46-річна Ірина Геращенко у "Фейсбуку". — Так, це наші кораблі, вкрадені Путіним. Доведені окупантами до жахливого стану, як і сам півострів. Усе, до чого торкається "русский мир", стає непридатним. Ми повернемо Крим і всю українську власність, зокрема й кораблі. Як і Донбас".

— У Європі обговорюють продовження санкцій проти Росії. Заява Путіна означає: ми готові повертати зброю — отже, з Україною воювати не плануємо. На ці слова посилатимуться російські "адвокати" в Євросоюзі, — говорить політолог 33-річний Петро Олещук.

— Москва демонструє "миролюбство". А ми не одержимо нічого взамін, окрім металобрухту. До того ж навіть вести перемовини про повернення власності без півострова — це часткова легалізація окупації.

— Вартість украденої техніки ми включили у міжнародний позов до Росії. Якщо заберемо назад, треба буде змінювати його. Це недоцільно, — каже колишній заступник начальника Генштабу 64-річний Ігор Романенко.

— Україна підрахувала збитки від анексії півострова (попередньо становлять майже 1 трлн грн, заявив головний військовий прокурор Анатолій Матіос позаторік. — ГПУ), оформила позов, відправила у міжнародні суди. Росія злякалася.

Путін каже, що техніка непридатна. А коли вони її захоплювали, всі кораблі, крім одного, були справні. Зразу після окупації нам повертали танки, бронетранспортери. Перед тим пісок у двигуни підсипали. Все вивели з ладу. Їх можна лише розібрати на запчастини чи віддати на металобрухт.

Слова про спільну утилізацію боєприпасів — узагалі знущання. У війні в Україні Росія щодо озброєння вирішує два питання: випробовує нову зброю й знищує старе. Ми за 22 роки витрачали серйозні кошти на утилізацію. А вони роблять це, вбиваючи наших громадян. 10 тисяч уже знищили і продовжують.

×