Обіцянки запровадити російську мову як другу державну нова влада хоче дотримати за допомогою Європейської хартії регіональних мов. Реалізація цього плану загрожує функціонуванню української мови. Так вважає 67-річна Лариса Масенко, завідувач кафедри української мови Києво-Могилянської академії:
— Хартія регіональних мов навіть у Євросоюзі — дуже дискусійний документ. Дехто вважає, що вона становить загрозу державам, може фактично спричинити ще більшу регіоналізацію Європи. Національні держави, звичайно, ніколи цього не допустять. Французи вже постановили, що хартія суперечить їхній конституції. Французька дослідниця Івон Больман припускає, що ухвалення хартії — це німецька диверсія проти Франції, аби знову відібрати в неї землі Ельзас і Лотарингію. Бо цей документ дає німецькій громаді змогу відкривати на них німецькі школи і відповідно виховувати населення.
Французи взагалі не мають уявлення про національну меншину, кожен є громадянином Франції.
Чому Рада Європи наполягала, щоб Україна ратифікувала хартію?
— Німецькі колеги розповідають, що на жодну європейську країну не чинили стільки тиску, скільки зазнала Україна. Тиснула переважно російська делегація. Хоча на території Російської Федерації значно більше мов, які зникають, але офіційно Москва досі не ратифікувала хартію. Гадаю, документ був спланованою акцією Росії щодо нас.
Аби надати російській статусу державної в Україні?
— Не лише. Зараз Партія регіонів не може запровадити російську мову як державну, бо потрібна конституційна зміна 300 голосами депутатів Верховної Ради. Але перші кроки можна робити, прикриваючись хартією. "Регіонали" перекручують її положення на користь російської. Положення "мови, що зникають" підміняють поняттям "мови національних меншин".
Захисту потребують кримськотатарська, кримчацька, гагаузька й караїмська мови
Коли Янукович удруге став прем"єром, у Харківській, Луганській і Донецькій областях російській надали статус регіональної. Фактично можна ставити хрест на українській мові в цих областях. Прокуратура оскаржила ці рішення, але прецедент залишається. Він достатній, щоби росіяни могли згодом висувати претензії на ці території.
Які мови в Україні насправді потребують захисту?
— Під положення хартії потрапляють кримськотатарська, кримчацька, гагаузька і караїмська. Носіїв останньої взагалі залишилося близько 400. Решта, зокрема і російська мова, додаткового захисту не потребують.
Положення хартії переклали неправильно
Офіційний український переклад ратифікованої парламентом 2003 року Європейської хартії регіональних мов містить неточності, вважає 56-річний Віталій Радчук, доцент кафедри теорії та практики перекладу Інституту філології Київського університету ім. Шевченка:
— Я двічі робив експертизу цього перекладу на прохання парламентського комітету з питань духовності та культури і Мін"юсту. Дійшов висновку, що переклад неправильний. Положення хартії не узгоджуються із термінами нашої Конституції. Наш Основний закон виписаний у східноєвропейській традиції. У ньому є поняття "національна меншина", "корінний народ" і "титульна нація". Хартія ж виписана у західноєвропейській традиції. Там рослини, тварини, мови існують поза колективами як самоцінності. І європейці прийняли хартію, щоби захищати мови, яким загрожує зникнення, а не мови меншин. У ній навіть немає словосполучення ""національні меншини"". А раз хартію не можна витлумачити термінами нашої Конституції, то ми не можемо її ратифікувати. До речі, переклад хартії робили з російського варіанта. Підозрюю, наші депутати навіть не вчитувалися у текст.
3 
1
Коментарі
10