"Дізнався про плани угорського колеги відвідати Закарпаття. Поновлюю пропозицію поїхати разом, вислухати угорську громаду й розпочати предметний діалог", — написав міністр закордонних справ України 49-річний Павло Клімкін у "Твіттері" 9 жовтня.
38-річний Петер Сіярто відхилив цю пропозицію й того ж дня відвідав Ужгород. Зустрівся з керівниками організацій місцевих угорців і головою Закарпатської облдержадміністрації Геннадієм Москалем.
— Український колега спізнився з пропозицією. Із закарпатськими угорцями потрібно було говорити до ухвалення закону, — сказав він.
Будапешт наполягає на перегляді мовної статті закону про освіту в Україні, підписаного президентом 25 вересня. Стверджує, що вона порушує права 150 тис. угорців Закарпаття.
В Україні 16 тис. школярів навчаються угорською. Раніше закон дозволяв нацменшинам засвоювати всю шкільну програму рідною мовою. Тепер із п'ятого класу діти навчатимуться державною, а мову нацменшини зможуть опановувати як окрему дисципліну.
"Це — нечувана в дипломатії зневага, — коментує 46-річний дипломат Маркіян Лубківський на своїй сторінці у "Фейсбуку". — Існує міжнародна протокольна процедура. Сіярто відмовився зустрічатися з Павлом Клімкіним в Україні. Він "плюнув" в обличчя міністра, а отже — країні та всім нам".
Угорщина блокуватиме зближення України та ЄС, заявив Петер Сіярто. 16 жовтня на нараді міністрів закордонних справ членів ЄС країна ініціюватиме перегляд Угоди про асоціацію з Україною.
— Погрожують: мовляв, ми вам заборонимо євроінтеграцію. Але вступ до ЄС не стоїть зараз на порядку денному України. Лякати тим, що буде колись, не дуже продуктивно, — каже політичний експерт Євген Магда, 42 роки.
— Угорщина займається зовнішньополітичним шантажем і намагається втягнути нас у війну нервів. Подібну практику в міжнародних відносинах застосовують, коли сторона не впевнена у власній правоті. Вмикає звукові й шумові ефекти типу термінового слухання Парламентської Асамблеї Ради Європи (9 жовтня ПАРЄ включила до порядку денного осінньої сесії дебати щодо мовних положень закону про освіту. Але висновки Венеціанської комісії Ради Європи стосовно нього будуть готові до грудневої сесії. — ГПУ).
Будапешт діє з огляду на внутрішню політику. У країні багато хто вважає Закарпаття угорською територією. Відчувають фантомний біль з приводу великої Угорщини. Навесні вибори, політики намагаються довести електорату послідовність у захисті його інтересів. У західних країнах не заведено роздавати гречку. Така ситуація показує міжнародній спільноті, що Угорщина нічим не гребує в боротьбі за власні зацікавлення. Застосовує заборонені прийоми.
Президент 52-річний Петро Порошенко 11 жовтня виступив на захист закону про освіту в ПАРЄ. Промову проголосив шістьма мовами: болгарською, румунською, польською, російською, англійською та українською.
— Дозвольте навести власний приклад. Я народився у Болграді, на півдні Одеської області, в центрі болгарської громади України. І я розмовляю болгарською, — сказав він. — Я переїхав у місто з румунською громадою — я розмовляю румунською. Коли я почав працювати з польськими колегами, став розуміти і польську. Крім того, вільно володію англійською та російською. Саме це я бажаю бачити в наших регіонах, де проживають нацменшини, — сказав Порошенко.
— Чи можете ви уявити, що діти закінчують британську, французьку чи німецьку школи і не розмовляють мовою цих держав? Що 75 відсотків випускників шкіл містечка Берегово на Закарпатті не склали іспит з української? Не розумію, як вони навчатимуться, отримають роботу, стануть держслужбовцями.
2 
1
Коментарі