20 липня, на роковини смерті журналіста Павла Шеремета, його колеги та друзі організували акцію "РікбезПавла". Вони зібралися на місці вбивства, на розі столичних вул. Івана Франка та Богдана Хмельницького (тут вибухнула машина, за кермом якої був Шеремет. — ГПУ). Вивісили плакат зі словами "Хто вбив Павла? Пройшов уже рік".
— За цей час ми не отримали ні на слово більше інформації, ніж на наступний день після вбивства Шеремета, — каже народний депутат Мустафа Найєм, 36 років.
Учасники акції пройшли колоною до офісів Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Адміністрації президента. Вимагали оприлюднити результати розслідування.
У справі Павла Шеремета слідчі допитали понад 1,8 тис. осіб, отримали доступ до інформації 19 тис. абонентів різних мобільних операторів, повідомили в МВС.
8 лютого 2017-го міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на прес-конференції повідомив, що у слідства є п'ять версій злочину. Зокрема, професійна журналістська діяльність на територіях Росії та Білорусі, помилка в об'єкті злочину (готувалося вбивство Олени Притули — власниці автомобіля й видання "Українська правда". — ГПУ). Серед версій Аваков назвав професійну діяльність Шеремета в "УП" і на радіо "Вести". Не виключають, що Павла вбили на замовлення, яке надійшло з Російської Федерації.
— Слідство розглядає всі версії, але ключовою вважається помста за професійну діяльність Шеремета, — каже генеральний прокурор 52-річний Юрій Луценко.
— Я не поспішав би дорікати слідству. Люди, які кажуть, що воно не рухається, жодного разу в руках не тримали Кримінально-процесуального кодексу, — говорить журналіст і колишній працівник прокуратури Сергій Іванов, 40 років. — Такі злочини розкриваються через 10–15 років. У нас із 2000-го не можуть розслідувати справу Георгія Ґонґадзе.
Кажуть, немає політичної волі проводити слідство. Це — маячня. Хочуть правову державу й водночас змушують президента тиснути на правоохоронні органи. Хто сказав, що слідчий мусить виходити на трибуну й оприлюднювати кожну деталь? Народні депутати мають певні повноваження. Що їм заважало щодня, щотижня, щоквартально робити запити й цікавитися перебігом цієї справи?
Думаю, йдеться не про умисне вбивство Шеремета, а про теракт. Перше має на меті знищити одну людину. Друге — залякати багатьох. Убивати Павла за журналістську діяльність підстав не було. Можливо, мотиви треба шукати в його минулому та зв'язках.
3 
1
Коментарі