Ексклюзиви
Вівторок, 29 листопада 2011 00:00

"У наше Міноборони навіть не треба засилати шпигунів"

Українська армія не готова до зовнішніх викликів, заявив нещодавно голова парламентського Комітету з питань національної безпеки й оборони Анатолій Гриценко. Колишньому міністру оборони вирішив відповісти генерал-лейтенант Юрій Костін. Донедавна він працював начальником Головного управління логістики — заступником командувача сил підтримки Збройних сил України.

— По всій країні розвішані плакати Анатолія Гриценка з написом "Ми вас не зрадили", — каже Юрій Костін. — Цинічні плакати. Бо я знаю цю людину на посаді міністра оборони. Вона завдала шкоди нашій державі на десятки, а то й сотні мільйонів доларів. Ось кілька прикладів.

За рішенням Анатолія Гриценка розгромили всю групу наших військ на південному, бессарабському напрямку. Сьогодні жодного українського солдата немає від південного кордону до Одеси.

На південному напрямку перебували дві механізовані бригади. 2006–2007 років їх знищили — розформували, а військові містечка розграбували та кинули напризволяще. Загальний збиток обчислюється у 18 мільйонів гривень. Для розформування однієї бригади потрібно 9 мільйонів. Але жахає інше: теперішньому керівникові Міноборони, щоб з нуля відновити потенціал лише однієї механізованої бригади, потрібно 99 мільйонів гривень. Тобто необхідно близько 200 мільйонів гривень, щоб повністю відновити наш бойовий потенціал на південному напрямку.

Другий приклад. Анатолій Гриценко утричі збільшив чисельність Міноборони. У будь-якій демократичній країні, де проведена військова реформа, де діє Генеральний штаб і Міноборони, чисельність військового міністерства не перевищує 200–300 осіб. Наше міністерство налічує тисячу осіб. А в Генеральному штабі, який безпосередньо керує військами, значно менша чисельність. За положенням про Міністерство оборони (за Анатолія Гриценка використовувалася структура Північноатлантичного альянсу), воно мало займатися представницькою діяльністю та вирішенням фінансових проблем, роботою з Кабінетом Міністрів, Верховною Радою. Міністр оборони як керівник повинен був "пробивати" бюджет для будівництва та зміцнення Збройних сил.

Але Анатолій Гриценко зробив усе з точністю до навпаки. З представницького Міністерство оборони перетворилося на каральний орган непрофесіоналів. За задумом було передбачено, що в Міноборони працюють офіцери, звільнені в запас, професіонали. Тепер воно укомплектоване людьми, які жодного дня не служили в армії, людьми, які нічого не розуміють у будівництві Збройних сил. Вони займаються всілякими корупційними схемами. Міноборони перетворили на величезну кількість департаментів, які на практиці не відповідають за стан справ у Збройних силах і дублюють функції одне одного. Паралельні структури дублюють Генеральний штаб. Це також прекрасна основа для створення корупційних схем.

Більше того — у Міністерстві оборони досі діє управління, в якому перебувають представники іноземних держав. Вони нібито є на ролях радників з різних питань. Хоча, як не важко здогадатися, їхня діяльність має абсолютно інший характер. Ніхто не давав права Анатолію Гриценку створювати ці структури з огляду на те, що ми не є членами НАТО, а зараз туди і не прагнемо. У такій ситуації в наше Міноборони навіть не треба засилати шпигунів — так звані "іноземні радники" черпають усю секретну інформацію з першоджерела. Їм ніякого прикриття не треба, у них прикриття офіційне — помічники або радники міністра. Теперішній міністр намагається ліквідувати цю структуру, але зараз це вимагає політичних рішень на значно вищому рівні.

Анатолій Гриценко упродовж діяльності все ж провів чимало так званих "реформ". Одна з них — продовольче забезпечення та харчування особового складу в мирний час здійснюють комерційні структури. У певному сенсі система харчування змінилася — під час навчань приватні компанії почали годувати військовослужбовців значно краще, ніж було до того. Однак, з урахуванням мізерних сум, які Міністерство оборони виділяє на закупівлю продуктів, фірми найчастіше не можуть запропонувати щось, що виходить за межі традиційного раціону — сосиски і перлова каша. Питається, навіщо ця реформа була потрібна?

Зараз ви читаєте новину «"У наше Міноборони навіть не треба засилати шпигунів"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі