"У виборців залишиться єдина форма протесту — не йти голосувати"

 

Проект закону "Про вибори народних депутатів України" передбачає перехід до змішаної системи виборів. 225 депутатів обиратимуть за партійними списками, іще стільки ж — у мажоритарних округах. Основні нововведення коментує керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, 45 років.

Змішана система виборів

Вибір виборчої системи — найголовніше питання в законодавстві. Бо це впливає не тільки на результат виборів, а й на розвиток політичної системи в країні. Якщо виборче законодавство не створюватиме умов для потрібності демократичних партій, опертих на ідеологічну платформу, то їх ніколи не буде.

Оптимальною виборчою системою була би пропорційна із відкритими списками. Тоді виборці мали би право голосувати не лише за партію, а й за конкретного кандидата від неї. Для цього слід запровадити регіональні округи. Такі проекти в Україні були підготовлені. Підготували також проект Виборчого кодексу, який отримав позитивний висновок Венеціанської комісії.

Але робоча група на чолі з міністром юстиції Олександром Лавриновичем проігнорувала ці напрацювання. Питання вибору виборчої системи не дискутували. Лавринович заявляв: "Президент уже прийняв рішення".

У проекті закону заклали змішану систему. Це вибір із двох найгірших у наших умовах виборчих систем. Закриті списки в загальнонаціональному окрузі перетворюють партії на корпорації, які обслуговують їхніх лідерів або олігархічні клани. Вони вбивають внутріпартійну демократію й усувають виборців від впливу на персональний склад парламенту. А мажоритарні округи створюють умови для процвітання адміністративного ресурсу і підкупу виборців подачками чи обіцянками, які здебільшого не виконують.

Таке поєднання не зміцнює демократії, не посилює шансів на вищий рівень представництва, професійності законодавчого органу.

Підвищення прохідного бар'єру для партій до 5%

Важко спрогнозувати конфігурацію нового парламенту, коли половину його складу обирають за партійними списками. Якби за цією системою обирали всіх, то 5-відсотковий бар'єр пропускав би у парламент кілька партій. Тоді мінімальна чисельність фракції дорівнювала б кількості парламентських комітетів. Уявімо ситуацію: певна партія отримала мандати, але їх бракує для представництва в усіх комітетах. Отже, її фракція неповноцінна. 5-відсотковий бар'єр може стати додатковим стимулом для об'єднання партій, які мають близькі політичні платформи. Чимало з них живуть ілюзією, що можуть набрати більше трьох відсотків голосів. Практика показує, що на таке здатні шість–вісім партій.

За змішаної системи доцільніше залишити 3-відсотковий бар'єр.

Заборона виборчих блоків

Це на краще. Коли під вибори утворюються блоки, нема ніякої гарантії, що в парламенті вони злагоджено працюватимуть упродовж каденції. Це обман виборців — голосуйте за блок партій як прообраз активної парламентської фракції. У результаті люди отримують депутатів, які сваряться між собою і не здатні узгоджено виступити щодо більшості принципових питань. Тому блоки треба або заборонити, або піти на компроміс — зробити для них вищий прохідний бар'єр.

Виборчі комісії формують партії, представлені фракціями у парламенті

У теоретичній площині ця норма правильна. Але в наших умовах вона приносить сумнівний результат. Парламент, обраний за закритими партійними списками, слабко виражає політичні настрої українців. Якщо довірити цим партіям формування виборчих комісій, то немає гарантії від фальсифікацій.

Гадаю, варто запровадити перехідну модель — розширити склад виборчих комісій за рахунок представників непарламентських партій.

Самовисування кандидатів в округах

Таку форму участі у виборах варто передбачити. Але процес має бути значно важчий, аніж висування у кандидати від партій. Для самовисування потрібно проводити збори виборців і вносити грошову заставу. Коли висуває партія, вона є гарантом, що у кандидати йде серйозна людина. А самовисуванцем може стати авантюрист, котрий хоче скористатися виборчим процесом.

У виборчих бюлетенях не буде графи "проти всіх"

Вибори мають бути результативними. Голосування проти всіх суперечить цьому принципу. Виборець також має відповідати за свій вибір. Але в наших перехідних умовах складно сприйняти таку норму. Бо недовіра до всіх партій домінує в настроях людей. Якщо не буде графи "проти всіх", у виборців залишиться єдина форма протесту — не йти голосувати.

×