Стратегічний інтерес Румунії — мати на своїх кордонах стабільну і передбачувану Україну. Реалізувати це дозволить підписання Україною та ЄС Угоди про асоціацію, говорить державний секретар Румунії з питань закордонних румунів Стежарел Олару, 40 років.
Чимало українців вважають, що Румунія використовує свою меншину проти України.
— Ви добре знаєте, що одна з умов приєднання Румунії до ЄС та НАТО — відмова від будь-яких зазіхань щодо сусідів. Отже, всілякі спекулювання на цій темі — апріорі необґрунтовані. Діалог між нашими державами в останні роки довів, що цю тему штучно перебільшують.
Правда, що Румунія зважає на дотримання прав румунської меншини в інших країнах. Але й сама вона уважна до меншин у себе. Тож політика Румунії щодо українських румунів не відрізняється від того, як ми дбаємо за такі меншини в будь-якій іншій країні. Це ж є принципами і стандартами Ради Європи.
В Україні припускають, що Румунія намагається повернути собі Буковину та Бассарабію.
— Ще раз підкреслю, Румунія як країна — член ЄС та НАТО, як і підписант остаточної Гельсінської угоди, навіть гіпотетично не може мати таких ідей.
Чому видають румунські паспорти українським румунам? Український закон не передбачає подвійного громадянства.
— Будь-яка країна має власні закони. Румунське законодавство дуже ліберальне щодо громадянства — дозволяє подвійне і навіть множинне. Наш парламент ухвалив таке рішення, бо вважає, що одним із засадничих прав румунського громадянина — мати друге або й більше громадянств.
Часто це необхідно громадянам Румунії. Подумаймо лишень про змішані шлюби, дітей, які в них народилися. Досить часто друге громадянство допомагає румунові знайти місце в суспільстві поза Румунією — це теж його право. Зрештою, в Європі більшість країн дозволяють подвійне або множинне громадянство.
Румунський закон про громадянство повністю відповідає міжнародним нормам та стандартам, у тому числі і Європейській конвенції щодо громадянства. Й ось цей закон передбачає полегшений режим лише у випадках відновлення румунського громадянства, а не його набуття. Це стосується будь-яких осіб, які доведуть, що раніше мали румунське громадянство та втратили його через незалежні від них причини. А відповідно — їхні нащадки до третього покоління. Абсолютно те саме є й у Законі про громадянство України.
Чимало румунських політиків закидають Україні штучне розрізнення між румунами та молдаванами, які розмовляють тією самою мовою. Водночас Румунія використовує у переписах назви "русини", "гуцули", "гуцани" тощо, ділячи так українську меншину. Як цю проблему вирішити?
— Хотів би нагадати, що на академічному рівні давно визнано, що існує одна мова для цих людей — румунська. Це визнала навіть Академія наук Молдови. А так звана "молдавська мова" — штучна назва. Це як би ми сказали, що в Австрії розмовляють "австрійською", а не німецькою.
Згідно з міжнародними практиками, належність до етнічної меншини — це вибір кожної окремої людини. Чого не скажеш про мову народу. Порівнювати цю ситуацію зі становищем українців та русинів у Румунії — не думаю, що правильно. Адже і в Україні є чимало осіб, які вважають себе русинами, гуцулами тощо. Тоді як у Румунії немає людей, які називали б себе молдаванами у сенсі національності.
На останньому переписі в Румунії 262 особи назвали себе русинами — це геть незначний відсоток щодо десятків тисяч українців Румунії. Але це дозволило представникам цього етносу отримати офіційне місце в румунському парламенті та фінансування з боку румунського уряду.
Які проблеми у румунів України? Як би ви визначили їхнє становище порівняно з іншими країнами?
— Основні клопоти давно відомі — доступ до освіти рідною мовою, використання румунської в держустановах та судах, фінансування культурних заходів, румуномовних медій, збереження релігійної ідентичності, брак представництва у парламенті та повернення власності, що належала румунським громадам. Сподіваюся, з українцями ми знайдемо шляхи покращення всього цього. Хотілося б, щоб Україна забезпечувала ідентичність румунів так, як забезпечують права українців у Румунії.
Румунія фінансово підтримує меншини, що є однією з головних вимог належності до європейських та євроатлантичних структур. Союз українців Румунії щороку отримує від уряду близько 2 мільйонів доларів. І це окремо від тих коштів, що виділяють із бюджету на охорону здоров'я, освіту, культуру національних меншин. Також у румунському парламенті кожна меншина гарантовано має свого представника, їм повернута власність, фінансують діяльність громад, а також преси національними мовами. Виходять друком "Український вісник", "Наш голос", "Вільне слово" та "Дзвоник". Тоді як Україна фінансує одну румуномовну газету — "Конкордію". Є кафедри української мови і літератури у трьох державних університетах — Бухарестському, Клузькому та Сучавському. Отже, звісно, ми хотіли б, щоб існував якийсь паритет.
Підписання Україною асоціації з ЄС змінить становище?
— Румунія послідовно і вперто підтримує зближення України з Європейським Союзом. Це лише зміцнить співпрацю геть у всіх сферах, включно із захистом наших національних меншин.
3 
1
Коментарі
1