Ми звикли, що терорист-смертник — це затурканий і зазвичай безробітний мусульманин. Він дивиться на світ крізь окуляри радикальних догм і мріє без черги потрапити у чертоги Аллаха, вбивши якомога більше невірних на грішній землі.
Чоловік із пістолетом, що стояв поряд із тілом смертельно пораненого посла московитів у Туреччині, нічим не нагадував звичний образ. Молодий. Інтелігентна зовнішність. Зробив доволі помітну службову кар'єру.
Та й смертельний постріл не був демонстрацією сліпої сили. В ньому — і відчай, і намагання повернути увагу світової спільноти до масових убивств в Алеппо, які вона фактично проминула, відбувшись стандартним набором колективних "обурень" і "занепокоєнь". Міжнародні структури не лише не притягли злочинців до відповідальності, хоча їхні імена добре відомі, а й не зупинили вбивства дітей і мирних жителів. Вбивства тривають.
Молодий мусульманин підняв зброю не на іновірця. Він вистрілив у повноважного представника терористичної державної структури. Вистрілив у людину, яка проводить на арабському Сході політику цієї терористичної структури.
"Вам не буде спокою, доки в Алеппо, у Сирії, під вашими бомбами гинуть люди", — заявив молодий турецький поліцейський.
У терористичному за формою акті в Анкарі важить не лише те, що вбито посла держави. Набагато важливіше — хто вчинив убивство.
Фактично — також офіційна особа. Представник державного апарату.
Це попередження світовим структурам. Офіційна безкарність за здійснювані у Сирії злочини породить масові криваві самосуди. І не лише проти повноважних осіб РФ, а й проти мирних московітів.
Це попередження президентові Туреччини Ердогану, який братається з убивцями братів по крові, — він будь-якої миті може отримати кулю з лав своїх охоронців.
І це, звичайно ж, попередження Путіну. Лідера Кремля під час візитів охороняють не лише свої гвардійці, а й спецслужби приймаючої країни. Тож цілком імовірно, одного разу він повернеться з-за кордону не лише знеславлений презирством, до чого звик, а й неживий.
2 
1
Коментарі