Восени Верховна Рада має повернутися до розгляду нового Трудового кодексу. Цей документ регулює відносити між працівниками та роботодавцями. Якщо кодекс ухвалять у запропонованій редакції, працюватимемо по 12 год. і більше. За це заробимо аж 60 грн.
Щойно Трудовий кодекс набуде чинності, керівник підприємства зможе на власний розсуд збільшувати тривалість робочого дня. І для цього навіть не потрібно буде згоди трудового колективу та профспілки. Додатково відпрацьовані години не вважатимуть "понадурочними", і плати за них працівник не отримає.
Перехід до проголошеної Кабміном погодинної оплати праці, з одного боку, міг би полегшити стосунки між працівником та роботодавцем. Наприклад, розрахунок відбувався б за конкретно зроблене. Але роботодавець може збільшити обсяг роботи, яку слід виконати за цю годину. Прив"язка до грошового еквівалента — 5 грн за 1 год. — навряд чи влаштує пересічного українця, коли зросте завантаженість.
За нового Трудового кодексу зникнуть додаткові соціальні пільги, гарантії чи компенсації, яких можна було домогтися колективним договором. На зміну цій угоді прийдуть "нормативні акти роботодавця" — правила внутрішнього розпорядку, накази, розпорядження, рішення тощо. Тобто те, що роботодавець собі придумав, підписав і зобов"язав виконувати.
Зникнуть додаткові соціальні пільги, гарантії чи компенсації
Досі трудові конфлікти — невиплата зарплати, незаконне звільнення, незадовільні умови праці — вдавалося врегулювати через комісії з трудових спорів на підприємствах. Тепер же їх діяльність буде зведено нанівець, бо кожному з членів комісії новий кодекс дає право вето. Цим зацікавлена сторона зможе заблокувати вирішення спірного питання.
Можливості профспілки захистити права працівників значно зменшаться. Новий документ уповноважує державну інспекцію праці розглядати лише питання порушення трудових прав, а не прав профспілок. Тому об"єднанням працівників залишиться єдиний шлях — позиватися. Розгляд справ при цьому може тривати роками.
Новий Трудовий кодекс доопрацьовували понад два роки. Судячи з тексту документа, більшість суперечливих і недосконалих положень не наближують Україну до рівня провідних демократичних країн, бо кодекс захищає не працівників, а винятково роботодавців. Депутати пишуть його під себе, адже майже всі вони є працедавцями.
Коментарі