Литва візьме в оренду установку для зберігання та регазифікації зрідженого газу з 2014 року. Вона є одночасно танкером для перевезення 170 тис. куб. м газу і терміналом для його прийняття. Оренда коштуватиме $50 млн на рік. Це дешева альтернатива стаціонарному терміналу, будівництво якого в середньому коштує понад $1 млрд, каже 31-річний Юрій Корольчук з Інституту енергетичних досліджень.
— Зараз Литва повністю залежить від поставок газу з Росії. За допомогою танкера-термінала вона зможе отримувати більш як половину газу з іншого джерела. Литва раніше за Україну почала обмірковувати питання термінала для прийому зрідженого газу. Їздили до Катару, до США домовлятися про поставки газу. Світовий ринок підказав такий вихід. Усі давно рахують, думають про своє енергетичне спасіння.
Україна під час побудови сухопутного термінала також буде використовувати орендований плавучий. Він може ходити між Україною і Єгиптом чи Катаром. Може просто стояти пришвартований, а до нього газ підвозитиме інший орендований танкер. Утім, усе одно доведеться будувати інфраструктуру для прийому газу, підвести газопровід до порту. Ще одна проблема — танкер має дуже глибоку осадку. Коли він заходить у порт зі зрідженим газом, вводиться режим надзвичайної ситуації. Відвантаження займає близько трьох днів. Щоб не зупиняти кожен раз роботу порту, потрібно буде, мабуть, будувати окремий підводний шлях для таких суден.
Україні слід почати з того, що купувати бодай 3 мільярди кубометри зрідженого газу на рік. І плавучий термінал може допомогти у цьому. Якщо ми будемо споживати 28-30 мільярдів кубометрів імпортованого газу, то 10 відсотків — не так вже й мало. Згодом потужність термінала можна вивести на 5 мільярдів.
3 
35413
Коментарі