Чому б не перейменувати державу на Україна-Русь. Томос — це стимул. Якщо ми повертаємо собі колись поцуплене, то не хочу віддавати період між IX та XVII століттям комусь там назовні. Наше. Русинське.
Богдан Хмельницький був "єдиновладцем руським". Іван Виговський — гетьманом України і очільником Великого князівства Руського. Це було за Рюриковичів та Свидригайла Ольгердовича з роду Гедиміновичів.
10-томна монографія "Історія України-Руси" Михайла Грушевського. Акценти тоді розставила війна. Засновник Української академії наук Володимир Вернадський у споминах називав "українцями" тих, хто воює в армії Петлюри. Малороси сиділи вдома.
У першій згадці у 1187 р. "Україна" — бойовий кордон Русі. Цей нюанс ми також відчуваємо.
Пропоную відійти від комплексу меншовартості. Брати усе своє. Без компромісів. Ну піде на це років із десять. Але ж ми — спільнота, яка все робить, як їй хочеться. А не комусь. Що країна — Україна, то ясно. А що держава Україна-Русь, — то треба. Не хочу ділитися українськими скарбами з крадіями.
Уявіть, як потім будуть у європейських підручниках історії перекладати усе із "росіяни" на "русини". Від Росії лишиться пшик історії від Івана III до Володимира Путіна. Треба встигнути, поки Путін та московський патріарх Кирило Гундяєв працюють невтомно. Саме вони дають нам шанс. Не втратьмо!
8 
35413
Коментарі