Понад 700 тисяч українців примусово вивезли в Російську Федерацію
— Я би був обережний із терміном "примусово" стосовно всіх, хто залишив територію України, — каже економіст 55-річний Борис КУШНІРУК.
— Будьмо відверті: дехто виїхав добровільно. Вивозили українців зі сходу та півдня, де є проросійські люди попри кремлівську воєнну агресію. Попри те, викрадення людей — це міжнародно визнаний злочин. Вивезених без їхньої волі все одно — тисячі. Зокрема — дітей. Росія накоїла стільки воєнних злочинів, що ще один її не бентежить.
Понад 700 тис. українців примусово вивезли в Росію, заявила уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова.
— Або цивілізований світ покарає за ці вчинки Росію, або вона робитиме нові. Щоб подолати злочинність, треба не жорстокість покарання, а його невідворотність. Спокутування має бути обов'язковим для РФ. Викрадення та примусове вивезення українців росіянами має бути засуджене, як і ґвалтування, катування й мародерство. А також порушення правил війни. Сам факт її розв'язання Росією проти нас — міжнародно визнаний воєнний злочин. Треба розуміти: тільки нанесення стратегічної поразки Кремлю і розвал імперії уможливлять притягнення до відповідальності злочинців-ідеологів і виконавців. Це не станеться швидко. Маємо це зробити в коаліції із західними партнерами.
Що треба зробити після розвалу так званої Російської імперії?
— Повернути всіх незаконно вивезених громадян в Україну. Притягнути до міжнародної кримінальної відповідальності всіх причетних. Неодмінно маємо забезпечити виплату компенсацій від Росії за всі руйнації майна, вбивства й викрадення українців. Кожен такий злочин має бути задокументований і оцінений державою матеріально. Оцінка має бути юридично обґрунтованою.
Можемо вимагати моральні компенсації українцям за насильства?
— Неодмінно. Німці після Другої світової сплачували примусово вивезеним громадянам України навіть впродовж 1990-х. Українська влада має ставити питання про включення моральної шкоди до переліку відшкодувальних виплат.
Це ввійде в пакет репарацій?
— Їх не буде. Щоб їх отримати, потрібна не лише поразка, але й капітуляція ворога. Путін на це не піде. До виплати компенсацій її можна примусити тільки санкціями. Тому дієвий механізм — судові позови й рішення міжнародних судів. Санкційний режим має бути жорсткий і тривати, доки Росія не підпише зобов'язання виплати компенсацій Україні. Разом із цивілізованим світом маємо примусити РФ не тільки визнати воєнних злочинців, але й сплачувати компенсацію, визначену міжнародними судами. Для цього важливо скрупульозно та коректно документувати кожен факт злочину.
Українська держава має визначити, скільки сплатити родині постраждалого. Не можна просити абстрактну суму. Кожен факт убивства, ґвалтування, поранення, завдання інвалідності й викрадення має бути зафіксований і оцінений матеріально. Скажімо, вбивство людини — мінімум мільйон доларів компенсації. Якщо вбито дитину чи військового, вважаю, сума має бути більша. Якщо людина не одужала після поранення, а отримала інвалідність, це повинні оцінити вище. І так по кожному виду злочину. Чітка юридична позиція: чому це коштує стільки-то.
Вивозять переважно людей працездатного віку й дітей, поселяють компактно. Забирають паспорти й можливість виїздити з Росії на два роки. Це нагадує трудове рабство? Чи може Путін створювати новітні концентраційно-трудові табори?
— Попри ствердження, що війна затягнеться до 2023-го, певен, що цього не буде. Росія може не визнати свою поразку й не підписати жодного документа. Вірю, що Україна подужає вигнати рашистів із Донбасу й півдня. Без Криму. То окрема історія: Захід буде проти відвоювання Криму воєнним шляхом. Задіє такі санкції, що Росії буде легше повернути його, ніж сплатити компенсації. Примусові табори праці не мають нічого спільного з міжнародним правом. Україна мусить вимагати повернути всіх своїх депортованих громадян. Зниклі діти вважатимуться зниклими безвісти до підтвердженого факту їхнього вбивства чи загибелі на чужині. Якщо Кремль переховуватиме наших людей, треба вимагати по 1,5 мільйона доларів за кожного, як за вбитого. Тоді Росія матиме стимул повернути українців, адже платити буде дорого. Насамперед це стосується дітей.
Вивезли понад 130 тисяч українських дітей, за даними самої РФ.
— З одного боку — це заручники. З другого — спроба русифікувати молодих українців. Водночас це подається Кремлем, як "порятунок дітей від війни". Правова позиція України полягатиме в тому, що це — воєнний злочин. Якщо дитина зникла й не знайдена впродовж трьох років, вважається загиблою і за це має заплатити держава-агресор.
Чому ми не чуємо заяв про табори викрадених українців від світових лідерів?
— Треба починати з українського боку. Ми маємо гучно ставити питання викрадення наших громадян на рівні Організації Об'єднаних Націй та інших міжнародних структур. Казати: примусове вивезення українців — воєнний злочин. У такому-то місті розташовано концентраційний табір, де утримують українців. Західні лідери обережні у визначенні подій і явищ. Якщо потім з'ясується, що їхня заява недостовірна, це дискредитуватиме їх. Тому вони стримані з терміном "геноцид" щодо російських звірств у Бучі, Ірпені й Маріуполі. З правового погляду легше довести факт воєнного злочину, ніж геноциду, а покарання фактично однакове. Тому західні правники радять іти легшим і швидшим шляхом. Те саме й з примусовою депортацією. Вони повинні мати критичну масу фактів, які доводять очевидність злочину. Тільки тоді заявлятимуть про це на повен голос.
Працездатних українців вивозять переважно в депресивні російські регіони. Навіщо? Сподіваються, що працелюбні українці зроблять там квітучі довоєнні Бучу й Ірпінь?
— Розраховувати на те, що українці самі погодяться жити і працювати в Росії навряд чи випадає. Утримувати їх насильно щодня дедалі важче. Росія діє як фашистська держава, але визнати це не готова. Створити концтабори й довго утримувати українців їм не вдасться. Ми живемо в інформаційному суспільстві, де важко щось приховати. Люди казатимуть правду про російське насильство над ними. Щойно закінчаться бойові дії, переважна частина людей намагатиметься повернутися. Тому сенс завозити їх для того, аби вони побачили реальне дно депресивної Росії з відсутніми каналізаціями, — незбагненно.
Людмила Денісова стверджує, що в Донецькій області є фільтраційний табір, де перебуває понад 10 тисяч українців. Окупаційна влада примушує їх до співпраці. Дізнаються, чи вони підтримують Україну й чи мають знайомих правоохоронців.
— Треба, щоб ця інформація максимально ширилася світом. Щоб це ставало темою номер один у світовій пресі, на засіданнях Ради безпеки ООН. Щоб ці обставини тиснули на Росію з вимогою припинити коїти чергові воєнні злочини.
Особливо треба кричати про викрадення дітей. Це діє на цивілізований світ. Росія скоює злочин за злочином і не спиняється. Таке враження, що хтось навмисно штовхає її це робити, аби потім була максимально засуджена.
Після перемоги українці зможуть повернутися до звичного життя у своїх домівках і забути про жахи війни?
— Це покаже лише життя. Залежатиме від тривалості війни й чи буде ядерний удар. Цього виключати не можна. Зміниться не тільки Україна, а й світ. Він поділився на тих, хто підтримує санкціями Україну, й тих, хто толерує абсолютне зло. Триває Третя світова війна, і в неї буде переможець. Він вирішуватиме, як потім зміниться світовий порядок. Багато шансів, що це буде Україна. Росія не існуватиме в сучасному вигляді. Визнають, що вона незаконно перебуває в ООН і в Раді безпеки. Виженуть її. Ця війна закриває сторінку Другої світової. Постане питання, чому існуюча міжнародно-правова система не виконує завдання, які стоять перед світом. Українці не зможуть повернутися до довоєнного звичайного життя. В Україні й світі будуть суттєві зміни. З'явиться інший механізм врегулювання міжнародно-правових відносин. Стоїть питання, що робити з арештованими коштами російських олігархів. На сьогодні діє священне право приватної власності. Потрібен новий правничий механізм передачі цих російських коштів Україні. Його неодмінно знайдуть. Як і формулу унеможливлення подібної до російської агресії будь-якою державою світу. Складніше буде знайти фактор стримування ядерного шантажу. Втім спільними зусиллями це можливо. Українці житимуть у новій парадигмі. За 5–10 років зможемо відшкодувати моральні й матеріальні втрати. Будуть і внутрішньополітичні зміни. Суспільний договір людей і влади може змінитися. Війна нічого нікому не спише. Усі платитимуть відповідну ціну за помилки. Децентралізацію треба продовжувати. З часом поширити на тимчасово окупований Донбас. Доведеться його ментально деокупувати й українізувати. Це довга, але необхідна дорога.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
5 
1
Коментарі