У багатьох країнах конкурентна відкрита приватизація держвласності стала поштовхом до економічного розвитку. В Україні з цим не склалося. Процес переходу підприємств у приватну власність на зорі незалежності отримав у народі назву "прихватизація". Тому нинішній владі доведеться не раз доводити, що приватизація може бути справедливою і вигідною народові.
В історії України є єдиний яскравий приклад чесного приватизаційного конкурсу. Це продаж 2005 року 93,02% комбінату "Криворіжсталь" компанії "Міттал Стіл" за 24 млрд 200 млн грн. Аукціон організувала Юлія Тимошенко, яка тоді очолювала уряд. Перед цим, при президентові Кучмі та прем"єрові Януковичу, підприємство дешево потрапило до рук близьких до них Віктора Пінчука і Ріната Ахметова. Нова влада справедливо націоналізувала комбінат.
Ще одну сторінку історії конкурентної приватизації повинні були написати цього тижня. 29 вересня 2009 року, знову під наглядом Тимошенко, продавали Одеський припортовий завод. Але торги показали, що мала місце змова для зниження ціни об"єкта. До честі Фонду Держмайна, він скасував результати конкурсу. В цьому його підтримала прем"єр-міністр.
Відкриваючи аукціон, виконувач обов"язків голови ФДМ Дмитро Парфененко наголосив:
— Опоненти приватизації зробили все, щоб відштовхнути інвесторів, щоб чесна приватизація не відбулася. Разом із тим уряд і Фонд держмайна зробили все, щоб розчистити це поле і провести чесну приватизацію.
17 вересня президент Віктор Ющенко указом припинив дію положень постанови Кабінету Міністрів від 3 грудня 2008 року щодо приватизації Одеського припортового. Але останньої миті ФДМ отримав листа від Конституційного Суду. В ньому він відмовив у порушенні справи за поданням президента. Це була остання перешкода на шляху до чесної приватизації.
Ця історія налякала потенційних учасників торгів. Адже раніше директор ОПЗ Валерій Горбатко припускав, що в конкурсі візьмуть участь 10–11 претендентів: вітчизняні, російські та західні компанії, зокрема — норвезька Yara. Але в результаті ризикнули брати участь у торгах три: російська "Азот-Сервіс", пов"язана з "Сібуром" (афільована з "Газпромом"), "Фрунзе-Флора" громадянина Росії Костянтина Григорішина, а також фірма "Нортіма", підконтрольна українським олігархам Ігореві Коломойському й Олександрові Ярославському.
Очікуваної боротьби і прозорості не було
Як показали торги, команда президента підігравала останньому учасникові. Представник секретаріату, член конкурсної комісії Євген Капінос усіляко намагався довести, що продаж ОПЗ незаконний, незважаючи на вердикт Конституційного суду. Маніпулював указом глави держави і вторив йому й учасник торгів, який представляв "Нортіму". Він кілька разів удавав, звертаючись до членів комісії, що занепокоєний прозорістю процесу.
Коли справа дійшла до аукціону, всі звернули увагу на байдужість учасників торгів. Неначе все було відомо заздалегідь. І, особливо не торгуючись, найбільшу ціну за ОПЗ запропонувала компанія Ігоря Коломойського. Вона шокувала експертів – лише 5 млрд грн. Очікували щонайменше 8–10 млрд грн.
Після наради члени конкурсної комісії відмовилися визнати результати торгів. Представник ФДМ Ігор Білоцерківець повідомив: у дорадчій кімнаті члени конкурсної комісії, особливо представники заводу, говорили, що результати торгів "не відображають адекватний стан підприємства і розвитку ринку, на якому воно працює". Пригадалося попередження керівника ФДМ Парфененка на початку торгів про те, "якщо виявлять факт змови щодо зниження ціни продажу або інші недобросовісні дії, конкурс зупинять".
— Позиція Фонду й уряду полягає в тому, щоб не продавати такі перлини за заниженими цінами. На підставі рішення конкурсної комісії ми визнаємо торги такими, що не відбулися. ОПЗ залишається в державній власності, чекаємо кращих часів, — каже Парфененко після рішення комісії.
На його думку, в поведінці покупців простежувалися елементи змови. Підтримала позицію ФДМ й організатор приватизації цього підприємства прем"єр-міністр Юлія Тимошенко. Вона наголосила: приватизація, за розрахунком змовників, "повинна відбуватися на основі корупції, в тіні і за безцінь".
– Я такого не дозволю зробити, — жорстко заявила глава уряду. — Приватизація визнана такою, що відбулася на базі змови, і ми не допустили того, щоб, як завжди, тіньові клани України розбирали власність держави.
Солідарний із позиціями ФДМ і прем"єр-міністра заступник голови спеціальної контрольної комісії парламенту з питань приватизації Олександр Бондар.
— Те, що відбулося на конкурсі, справило на мене гнітюче враження. Очікуваної боротьби і прозорості не було. Була спроба представника Секретаріату президента й одного з учасників аукціону знизити ціну, — зазначає екс-голова ФДМ.
Не зрозуміла Бондарю і позиція "Сібура", який дійшов до 5 млрд грн і зупинився.
— Якщо вони не довіряли прозорості процедури, тоді навіщо було взагалі брати участь у конкурсі, — каже він.
Тимошенко не вдалося провести чесну приватизацію. Проте вона зуміла поламати плани учасників конкурсу і захистила власність держави. Прем"єр планує повернутися до приватизації Одеського припортового заводу через чотири-п"ять місяців.
— Ми здатні будемо будувати країну, а не зборище кланів, які за попередніх 10 років перетворили Україну на олігархію, — констатує прем"єр-міністр.














Коментарі