Голова розколотої нині партії "Собор" й екс-прем'єр Криму Анатолій Матвієнко, 52 роки, розповідає про причини розколу, відносини з Ющенком і Тимошенко та розмірковує про актуальність національно-демократичної ідеї.
Ситуація в "Соборі" свідчить про драму націонал-демократичних сил, які змушені обирати між Ющенком і Тимошенко?
— Це свідчення стану всього суспільства. Воно сьогодні розчароване. Досі перебуває в атмосфері наметів і протистояння. Хоче видовищ і не розуміє, що настав час будувати.
Чи є загроза, що на парламентських виборах національно-демократичні сили з тріском програють?
Вони лише запитали: ми будемо депутатами в наступному парламенті?
— Навряд. До парламенту гарантовано пройдуть "Наша Україна" та блок Юлії Тимошенко. Якби туди потрапила й "правиця" (блок правоцентристських партій, про створення якого тривають переговори. — "ГПУ"), було б узагалі чудово.
Але якщо подивитися на рейтинги потенційних учасників "правиці" (Народний рух Тарасюка, Українська народна партія Костенка, матвієнківська частина "Собору". — "ГПУ"), то її шанси пройти в парламент невеликі.
— Та ми ще не починали працювати. Є великі резерви. Патріоти не довіряють гапочкам і фельдманам, які зараз біля Тимошенко. Як і порошенкам та жваніям з "Нашої України". За різними оцінками, 20-30% людей розчаровані, але політично активні. Вони поки що не бачать виходу, однак шукають його. Якщо ми не підемо на вибори "правицею", то їхні голоси заберуть Литвин або Мороз. Звісно, непогано буде, якщо українці проголосують за блок Ющенка чи Тимошенко. За умови, що остання керуватиметься не бажанням стати 2009 року президентом, а бажанням захищати українські інтереси.
Хіба Тимошенко є політиком національно-демократичного напряму?
— Думаю, що в "Батьківщині" вона найбільш національно-демократична. Але сама партія не така. Ми приживили Тимошенко національно-демократичну риторику, з нами вона прийшла на Західну Україну. Там виборців Тимошенко нині більше, ніж на сході. Вона цю риторику не облишить. А оскільки Юлія Володимирівна — людина амбітна, то щось робитиме. Звісно, це кон'юнктура, але хай хоч так.
До меморандуму з Януковичем Ющенка підштовхнув "Собор"
Роль Тимошенко в розколі "Собору" — визначальна?
— Роль вона відіграла. Але я її не звинувачую.
Що сталося з групою "Собор" у Верховній Раді під час першого голосування за кандидатуру Єханурова?
— За кілька днів до того я зібрав керівників "Собору" і ми ухвалили, за яких умов можемо підтримати Єханурова. Іду до нього та Ющенка. Наші умови приймають і гарантують їх виконання. Я обіцяю підтримку депутатів "Собору" на голосуванні. Те, що відбулося далі, для мене особиста трагедія.
Ніби усе влаштувавши, поїхав до Криму...
У день голосування вранці дзвонив кожному з депутатів "Собору" — ніби все нормально. Але зв'язатися з ними перед самим голосуванням не зміг. Хтось не брав слухавки, хтось брав, але забракло мужності сказати, що в цей момент відбувається зустріч з Юлією Володимирівною. Ніхто не запропонував їй поговорити зі мною. Або ж мені з нею. Результат відомий — Єханурову не вистачило трьох голосів, якими могли стати саме голоси "Собору".
Я потім питав Тимошенко: чому ви мене "кинули", навіть не поговорили? Вона каже: "Ніхто з твоїх про це не просив. Вони лише запитали: ми будемо депутатами в наступному парламенті? Я кажу — так. Тоді, кажуть, голосуватимемо проти Єханурова". Чи це морально?
А якби депутати "Собору" проголосували тоді за Єханурова?
— Ющенко й Тимошенко були б разом! Це стало б сигналом. Місією "Собору" було втримати їх. Ми не мали права підігрівати амбіції Тимошенко. Вона була б стриманішою й не пішла б до Януковича за підтримкою. Після цього до нього не подався б Ющенко. Не було б ганебного меморандуму. А що Ющенко мав робити — він не міг вдруге проколотися. До такого кроку президента підштовхнули. І це зробив "Собор".
А ще я виявився брехуном. Хоч і не з власної волі. Одразу після голосування мені подзвонив Ющенко. Я знав, що він хоче сказати. Соромно було навіть по телефону з ним говорити. Попросив переказати, що я десь в дорозі. А сам швидко написав заяву про відставку, відправив йому на факс, потім розмістив інформацію про це в Інтернеті. Тільки після цього набрав Ющенка. І він каже: що ж ти наробив?..
Соромно було навіть по телефону з Ющенком говорити
Зараз із президентом нормально спілкуєтеся?
— Нормально. Я в загальних рисах усе пояснив. Думаю, він зрозумів.
На наступних виборах "Собор" може увійти до умовного блоку Ющенка?
— Ще раніше на засіданнях "Собору" я казав: друзі, от ви тягнете мене до Юлі, а раптом вона перейде в інший табір? І Юлії Володимирівні казав: ви розумієте, що коли підете в опозицію, наш альянс не матиме перспектив? Бо я до 2009 року вкалуватиму на те, щоб Ющенко був успішним президентом. "Собор" серед інших привів його до влади й відповідає за нього перед суспільством. Тож Юлія Володимирівна добре розуміла, що я в опозицію не піду. І що "Собор" на чолі зі мною — це для неї проблема. Я не перебільшую ролі партії, але в цьому разі для Тимошенко важливий факт залучення відомого бренду.
Щодо наступних виборів. Я в будь-якому разі захищатиму ідею націонал-демократії. Вона сьогодні має як ніколи важливу місію: народження нації. Тільки 2004 року здійснилася наша мрія, за яку гинули тисячі. Нарешті зникла альтернатива незалежності України. Усі 14 років ця альтернатива існувала. Якби прийшов Янукович, це могло б коштувати нам незалежності.
А якщо Янукович прийде навесні наступного року?
— До 2009 року він не прийде. Є Ющенко, його зовнішня політика. І це крапка на альтернативі. Тепер треба створювати націю. Щоб кожен розумів: Україна — це його дім. І до сьомого поту круто місив заміс для його будівництва.
"Це боротьба за майбутні мандати та посади"
Українська республіканська партія "Собор" розкололася. Тепер уже офіційно. Одні пішли за Анатолієм Матвієнком, інші — за Левком Лук'яненком. Лідери не визнають один одного, кожен вважає головою партії саме себе. У Матвієнка залишилася партійна печатка та реєстраційні документи. Центральний офіс партії захопили його опоненти. Регіональні організації в своїх симпатіях розділилися.
Безпосередньою причиною розколу стало неголосування депутатської групи "Собор" за кандидатуру Юрія Єханурова при його затвердженні на посаді прем'єра (група входить до фракції блоку Юлії Тимошенко). Глибинні причини полягають у розбіжностях щодо того, з ким партії іти на наступні парламентські вибори. В разі блокування з Тимошенко певна кількість членів "Собору" гарантовано потрапить до Верховної Ради. Однак Тимошенко не дуже близька "Собору" ідеологічно. Водночас шанси набагато ріднішої для нього Української народної партії Юрія Костенка на наступних виборах — незначні.
Сьогодні ставка робиться на лідерів, а не на партії та їхні програми
— Ситуація з "Собором" доводить, що політика сьогодні дуже прагматична, — коментує перебіг подій керівник Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, 36 років. — Цей внутрішньопартійний конфлікт не є вибором між ідеями Ющенка чи Тимошенко. Це боротьба за майбутні мандати та посади у виконавчій владі. Причому прагматизм притаманний обом сторонам протистояння. Ще однією причиною розколу в "Соборі" є страшенна персоніфікація української політики. Сьогодні ми переживаємо ситуацію 30-х років минулого століття, коли ставка робилася на фюрерів, а не на партії та їхні програми. Для збереження депутатських мандатів та посад усі мусять визначатися і робити ставку на когось із "важковаговиків". А всі праві партії, навіть у блоці, не здатні подолати на виборах 3-відсотковий бар'єр.
УРП "Собор" було створено у квітні 2002 року, після злиття Української народної партії "Собор" Анатолія Матвієнка з Українською республіканською партію, яку очолював Левко Лук'яненко. Головою партії весь час був Матвієнко. "Собор" налічує нині приблизно 50 тис. членів.
Майбутнє партії дуже непевне. Примирення між опонентами — неможливе. Діалог відбуватиметься, найімовірніше, через судові інстанції та пресу. До початку передвиборної кампанії партія підходить у "розібраному" стані. А це робить її не надто надійним союзником.
Цінністю є переважно знакові політичні фігури. Такі, як Анатолій Матвієнко чи Костянтин Ситник, з одного боку, та Левко Лук'яненко чи Григорій Омельченко, з іншого.
"Собор" Левка Лук'яненка вже оголосив про формування передвиборного списку з "Батьківщиною". "Собор" Анатолія Матвієнка веде переговори про створення блоку національно-демократичних партій "Українська правиця".
2 
1
Коментарі