Професор політології Ратґерського університету в США 57-річний Олександр Мотиль розповідає, як змінилися Сполучені Штати за 10 років — після терактів 11 вересня 2001-го.
Чого не було б, якби літаки не врізалися у вежі-близнюки?
— Не було б воєн в Іраку й Афганістані. Це головне. Якісь дрібні інтервенції, можливо, й відбулися б. Але для активних воєнних дій, які тривають досі, Америка не знайшла би приводу.
Економічної кризи світ, певно, все одно не уник би. Але через ці війни вона значно глибша для Штатів, бо зріс бюджетний дефіцит. На утримання військової потуги вже немає економічних ресурсів. Тому якби Америка не пішла на Ірак та Афганістан, зараз була б на вищому рівні розвитку.
Джорджа Буша-молодшого, думаю, і без цього переобрали б на другий президентський термін. Але це був би інший Буш — не такий радикальний. Нормальний, пересічний. Пересічні президенти переважно виграють — якщо не стається якихось катастроф.
Що ці теракти змінили в суспільстві?
— Чимало ресурсів витратили на заходи безпеки. Це можна побачити, ходячи вулицями Нью-Йорка чи іншого великого міста. Довкола хмарочосів побудували високі огорожі, поставили якісь стовпи. У будинках, куди раніше можна було вільно зайти, тепер охоронці перевіряють документи. Це теж коштує величезних грошей.
Раніше казали, що люди "тремтять і бояться". Це не зовсім так. У перші кілька місяців після теракту жителі озиралися на вулицях, чи не вискочить із-за рогу якийсь терорист. Згодом це минулося. Важливіший інший момент: 11 вересня зникло відчуття безжурності, яке існувало у 1990-х. Тоді США були надпотужні, Радянський Союз розпався, війни на Балканах — далеко. Усі американців поважали й любили. Найбільшою проблемою жителів Штатів тоді була сексуальна орієнтація президента Білла Клінтона. Завдяки відчуттю всеспроможності 1990-і стали золотою епохою, як 1920-і. Аж раптом теракти — щось на зразок Великої депресії. Чудовий красивий світ зник. США стали нормальною країною, як і решта. Це було жахливе відчуття.
Що ці події означали для Європи?
— Там вони відчутніші. Терактів після 11 вересня у нас не було. А в Європі були: Лондон, Мадрид. Хоча, з іншого боку, це там не рідкість, європейці переживають їх як чергову біду. У Старому Світі це не є чимось унікальним.
Як після 11 вересня змінилося ставлення США до України?
— До теракту держави середньої величини, як Україна, мали певне поле для маневрів. Американська політична еліта ставилася до них за принципом: "Робіть що хочете, ми й так визначаємо ваш курс". Після терактів почали говорити інакше: "Ти або з нами, або проти нас". Чекали лояльності. Не могло бути й натяку на підрив американських інтересів. Особливо — експортом бойових установок чи іншої зброї, яка могла би потрапити до рук терористичної "Аль-Каїди".
В американському суспільстві є відчуття, що наближаються легші часи?
— Американці завжди знаходять ворога. Це частина їхньої політичної культури. Ворогом був Радянський Союз, у 1980-х ним раптом стала Японія. Певний час навіть європейців вважали "не зовсім нашими". Тепер цю роль відвели Китаю та Ірану. Останній, звісно, невелика сила, але все-таки має ядерну зброю.
Найбільше американську політичну еліту гнітить невизначеність. Бути й далі надпотужними вже не так легко. Важко сказати напевне, хто ворог, а хто — друг. Світ став складніший. Колись він був чорно-білий, а зараз лишилися відносно маленькі смужки цих кольорів. Решта — сіре, різних відтінків. Через це й непевність. Глобальна економічна криза та глибокі проблеми всередині країни її лише посилюють.
5 
1
Коментарі