Побачивши по телевізору рекламу східного препарату Юй-шу, Ігор Старніков, 42 роки, зателефонував за вказаним номером телефону. Пояснив, що хоче схуднути. Зайву вагу Ігор Олександрович має внаслідок хвороби щитовидної залози.
Пана Ігоря завірили, що препарат допоможе швидко скинути 16–22 кг. Ліки продали нібито зі знижкою, хоча вийшло все одно дорого — понад 2 тис. грн.
Сьогодні Ігор Старніков вважає себе жертвою телевізійної реклами. Він не тільки не схуд, а ще й набрав 3,5 кг. Знову звернувся до продавців. Ті припустили, що йому потрібен особливий курс лікування: слід пройти стаціонарне обстеження під наглядом досвідчених лікарів. Звичайно, усі послуги платні. Ігор не повірив і зажадав повернути гроші взамін на ліки, що залишилися. Але йому відмовили.
— Рекламі часом довіряють більше, ніж лікарям, — коментує цей випадок психолог Надія Волкович, 38 років. — Варто враховувати й любов наших людей до самолікування. Так би мовити, кожен сам собі доктор.
Усі харчові добавки рекламують незаконно
За даними соцдосліджень, у 60% випадків відвідування поліклініки не закінчується випискою класичного рецепта — на бланку, з печаткою й підписом. І тут "на допомогу" приходить реклама. Під її впливом люди не тільки витрачають гроші, а й поповнюють армію хронічно хворих.
— Десятки тисяч українців щороку страждають від самолікування. Вживання препаратів, які рекламують, часто стає причиною отруєння, — каже заступник голови Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Володимир Дрогомирецький, 49 років. — Наш комітет разом із Міністерством охорони здоров"я створив міжвідомчу комісію з питань реклами медичної продукції. Вона відстежуватиме порушення законодавства у сфері реклами ліків та інформуватиме про ці факти виконавчу владу.
Активно рекламують лікувальні засоби з посиланням на неіснуючі дозволи МОЗ. Заступник міністра охорони здоров"я Валентин Снісар, 45 років, вважає: більшість споживачів сприймають рекламу ліків як рецепт і керівництво до дії. А це призводить до непередбачуваних наслідків. Не завжди препарат виявляється неякісним — у більшості випадків він людині просто не підходить. Валентин Снісар радить не довіряти сліпо рекламі й обов"язково радитися з лікарем.
У Держспоживстандарті розглядають чимало справ щодо повернення коштів. Люди купують препарати через так звані телевізійні магазини, але обіцяного ефекту не отримують. Не диво, що більшість фірм, які рекламують такий товар, існують стільки, скільки йде реклама.
— Дуже часто ЗМІ рекламують біологічно активні добавки до їжі. Їх позиціонують як лікарські препарати, хоча їхні оздоровчі особливості у встановленому порядку не доведені, — каже начальник управління взаємодії з органами влади, ЗМІ та з питань контролю реклами Держспоживстандарту Ольга Соколова, 46 років. — Це суперечить закону про рекламу. Бо текст реклами лікарських засобів погоджувати не треба, а от реклама харчових добавок за законом має погоджуватися з Мінохоронздоров"я. Досі МОЗ жодного такого погодження не надавало. Тому вся реклама харчових добавок є незаконною.
3 
1
Коментарі