Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, що передбачає притягнення до відповідальності за незаконне збагачення. Таке рішення ухвалив 26 лютого.
У грудні позаторік 60 народних депутатів із "Блоку Петра Порошенка", "Народного фронту", "Опоблоку", Радикальної партії Олега Ляшка, "Відродження" і "Волі народу" звернулися до Конституційного суду перевірити відповідність статті Основному закону.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили 2015-го. Це було однією з вимог Європейського Союзу щодо отримання Україною безвізового режиму. Стаття передбачала тюремне ув'язнення до 10 років із позбавленням права обіймати посади на термін до трьох років із конфіскацією майна. Національне антикорупційне бюро розслідує 50 проваджень за вказаною статтею. Серед підозрюваних — колишній виконувач обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан, перший заступник голови Служби безпеки України Павло Демчина, міністр інфраструктури Володимир Омелян.
— Те, що статтю скасують, було зрозуміло п'ять років тому. Тоді ухвалили ще кілька недієздатних законів для імітації бурхливої діяльності. Було багато шуму, грошей із бюджету й зіпсованого паперу, — каже політолог 40-річний Тарас Загородній. — Конституційний суд прийняв абсолютно правомірне рішення. Діє презумпція невинуватості. Саме слідчі органи мають доводити, що у тебе не збігаються доходи і видатки. Порушувати кримінальну справу, проводити розслідування. Людина не зобов'язана щось пояснювати.
Стаття недосконала, бо не прописано, з якого часу рахувати незаконні статки. Її легко обходили. Наприклад, у депутата Сергія Лещенка запитали, звідки має понад 3 мільйони гривень. Відповів, що взяв у борг в головного редактора "Української правди" Олени Притули. Будь-який чиновник так само скаже "а я в борг узяв на 50 років".
— Статтю від початку писали так, щоб був потенціал її скасувати, — говорить політолог Петро Олещук, 34 роки. — Ніхто з представників чинної влади не планував її дотримуватися. Від нас цього рішення вимагали міжнародні партнери, насамперед Міжнародний валютний фонд. А Верховна Рада не хотіла голосувати. Тож знайшли компроміс. Наче прийняли рішення карати корупціонерів, але залишили шпаринку. Можливо, перед самими президентськими виборами його приймуть знову й демонструватимуть як ще одну перемогу влади.
Скасування цієї статті не є реваншем корупціонерів. Він міг бути, якби ми їх реально перемогли. Жоден із тих, кого підозрювали в незаконному збагаченні, не опинився на лаві підсудних і тим паче не отримав вироку.
2 
1
Коментарі