3 травня президент США Дональд Трамп розмовляв телефоном із керівником Росії Володимиром Путіним. Розмову ініціював Вашингтон, кажуть у Кремлі. Півтори години обговорювали Венесуелу, Північну Корею та Україну.
"Мав прекрасну телефонну розмову з президентом Росії Путіним. Є надзвичайний потенціал для хороших відносин із РФ. Світ може бути кращим і безпечнішим", — написав 72-річний Дональд Трамп у "Твіттері".
Основною темою розмови була Венесуела, де нещодавно загострилися антиурядові протести. Трамп наполягав, що країні потрібне мирне передання влади. 30 квітня в Каракасі відбулася невдала спроба державного перевороту. Опозиція на чолі з Хуаном Гуайдо, яку підтримують США, не змогла здобути владу. Росіяни — на боці президента Ніколаса Мадуро. До масових протестів призвела економічна криза. 23 березня на територію Венесуели двома літаками прибули до сотні російських військових.
Дональд Трамп говорив про забезпечення венесуельців продовольством, водою і медикаментами, повідомила речниця Білого дому 36-річна Сара Сандерс.
За розмову з Путіним лідера США розкритикували американські журналісти й політики.
"Президент каже, що вірить, мовляв, Кремль триматиметься осторонь Венесуели, бо він довіряє пліткам Путіна? Російські військові вже в Каракасі. Місяці роботи венесуельців та наших дипломатів зведено нанівець Дональдом Трампом після його телефонної розмови з Путіним", — написав у "Твіттері" сенатор-демократ Чак Шумер, 68 років.
— Будь-які контакти президента з Москвою американська спільнота розглядає під мікроскопом. Для Трампа це токсична тема. Парадокс, бо що більше він говорить про нормалізацію відносин із РФ, то гіршими на практиці вони стають, — говорить експерт із міжнародних відносин Микола Бєлєсков, 26 років.
— Україна не була головною темою розмови Трампа й Путіна. Більше уваги приділяли КНДР та ідеї відмови її лідера Кім Чен Ина від ядерної зброї. Обговорювали пропозицію Трампа укласти тристоронню угоду між США, Росією і Китаєм щодо обмеження стратегічного наступального озброєння.
Говорили про новообраного президента Володимира Зеленського. Думаю, небагато. Обмежилися загальними фразами.
Відмова від підтримки України в обмін на розв'язання кризи у Венесуелі не вигідна Штатам. Це тактика Росії — ініціювати такі торги. У Москви відсутні інші важелі й ресурси для реалізації зовнішньої політики. Але Трамп і Путін у цьому сенсі не мають що запропонувати один одному.
Нині діють американські санкції проти Венесуели й Ірану. Це допомагає РФ. Венесуела видобуває нафту з великою кількістю сторонніх домішок. Росіяни постачають приблизно таку ж. Коли з міжнародного ринку енергоресурсів виводяться венесуельська й іранська нафта, РФ має монопольне становище. Адже країни Перської затоки і Саудівська Аравія видобувають інші сорти й не компенсують дефіциту. Це дасть Москві змогу заробляти. Якщо Америка знизить санкційний тиск на Венесуелу і вона зможе постачати свої нафтопродукти, ціна на російську сировину впаде. А експорт нафти — одне з головних джерел наповнення бюджету РФ.
2 
1
Коментарі