Керівник департаменту соціальних досліджень Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко, 31 рік, вважає поганим спосіб, у який відбувається повернення вкладів Ощадбанку.
Чим відрізняється ця програма уряду від попередніх?
— У програмі "Український прорив" уперше у практиці реалізації соціальних програм застосований пріоритетний підхід замість загальноприйнятого в світі системного. Тобто фінансування за рахунок бюджету певних груп населення: сиріт, позбавлених батьківської опіки дітей, молоді, багатодітних родин, інвалідів. Така політика приводить до того, що громадяни стають клієнтами держави. Не закладено стимулюючих механізмів щодо залучення соціально вразливих категорій до економічної активності, зацікавленості людей до самостійних дій. Ідеться лише про виплати, посилення фінансової бази соціального захисту, тобто підвищення патерналістської ролі держави. Водночас незрозуміло, куди зникли з програми інші соціально незахищені категорії населення.
Кого забули?
— Наприклад, чорнобильців і осіб, що повертаються з місць позбавлення волі. Виокремлення одних категорій та нехтування інтересами інших руйнує логіку соціальної політики, що вибудовувалася протягом 15 років. Скажімо, у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слова "гарантованою виплатою стипендії, підвищеної на 100 процентів" замінили словами "виплатою підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України". Таких прикладів у бюджеті 2008 багато, і не лише по "чорнобильських" виплатах. Тобто Кабмін вирішуватиме, є на ці програми гроші чи ні. Зрозуміло, що це спроба виконати рішення Конституційного суду України щодо соціальних гарантій громадян. Із огляду на потребу економії грошей шлях логічний, але питання — наскільки чесний.
Пенсії цього року обіцяють підвищити на 35 відсотків. За рахунок чого?
— Передбачено збільшення ваги одного року стажу до 1,2 відсотка із січня по вересень, а з жовтня — до 1,35 відсотка. З одного боку — це правильне та позитивне рішення. З іншого — нечітко визначено, за рахунок чого можливе подібне збільшення. У бюджеті закладено додаткових трансфертів Пенсійному фонду на суму 9,9 мільярда гривень. Слід нагадати, що однією з умов запровадження запланованої на 2009 рік накопичувальної пенсійної системи є бездефіцитність бюджету ПФ. За рахунок чого це буде досягнуто, якщо вже закладені дотації? У програмі лише записано: збільшення надходжень до ПФ відбудеться за рахунок детінізації виплати зарплат. Але механізму немає, навіть планів із його розробки.
Що обіцяє "Український прорив" молоді?
— Урізання молодіжного віку. Нині молодою людиною вважається громадянин до 35 років. Уряд хоче змінити вікові рамки: 18–26 років. А це значить, що кількість молодих людей, яким збирається допомагати уряд Тимошенко, зменшиться вдвічі. Відповідно й витрати на підтримку української молоді ріжуться навпіл. Знову ж таки: з точки зору економії бюджету це нормально. Але тим, кому за 26, уже не варто розраховувати на "молодіжні" пільгові кредити на квартиру.
Які нововведення щодо нормативних документів є в "Українському прориві"?
— Наприклад, запроваджується абсолютно новий термін — "мінімальний стандарт соціальних послуг". Що під цим мається на увазі, невідомо. Мінімальним може бути прожитковий мінімум, а не стандарт.
Станом на грудень минулого року зареєстровано 642 тисячі безробітних
Ще один новий термін — "заклад соціального спрямування". Наприклад, пропонується перевести інтернати з бюджетного фінансування і зробити їх комунальними підприємствами зі статусом неприбуткової організації. Отже, змусити виходити на конкурси для отримання бюджетних коштів. Хтось виграє такий тендер, а решта? Їм доведеться шукати спонсора чи благодійника, аби вижити. Але ж це нереально.
Пропонується також ввести диференційовані розміри мінімальних зарплат для різних категорій працівників за видами економічної діяльності: цілих чотирнадцять! Важко уявити, як буде мінятися наше соціальне законодавство з уведенням стількох мінімальних зарплат, кожна з яких повинна бути не менша ніж прожитковий мінімум. І як це буде узгоджуватися із запровадженням погодинної оплати праці.
Чи варто переходити від системи пільг до адресної соціальної допомоги?
— Це нормальна практика, позитивна. Але у програмі не написано, які пільги й чим будуть замінятися, і якої категорії населення це торкнеться. Узагалі, у програмі не зазначені чіткі терміни виконання жодної запропонованої соціальної ініціативи, крім виплат боргу по знецінених заощадженнях вкладникам Ощадбанку.
А що із зайнятістю населення?
— Знову збираються створювати мільйон робочих місць на рік. За даними Держкомстату, станом на грудень минулого року зареєстровано 642 тисячі безробітних. Щороку досягають працездатного віку близько 400 тисяч. Якщо в перший рік роботи уряд Тимошенко працевлаштує всіх безробітних і "піонерів" ринку праці, то що робити потім? Навіщо нам ще мільйон робочих місць? До речі, на даний момент середня вартість створення одного — 20 тисяч гривень. Отож для мільйона треба 20 мільярдів. У держбюджеті такої суми не передбачено.
І ще. Запровадження пільгових умов і звільнення від оплати навчання у вузах дітей з багатодітних родин ніяк не співвідноситься з реальними потребами ринку праці. Сьогодні він не має проблем із дипломованими фахівцями — бракує кваліфікованих робітників. Чому тим дітям не опанувати ці професії? Рівень оплати праці кваліфікованих працівників є ніяк не меншим за дипломованих фахівців, а в деяких галузях і більший.
Як оцінюєте виплати вкладів Ощадбанку?
— Виплати — добре, а спосіб, у який вони відбуваються, — погано. У програмі записано, що всі заощадження будуть повернуті вкладникам за два роки. Знову ж таки, незрозуміло за рахунок чого. Передбачено, що цього року шість мільярдів гривень буде виплачено з бюджету, два мільярди підуть взаємозаліком на безготівкову оплату житлово-комунальних послуг. А от 12 мільярдів уряд планує отримати від додаткових, позапланових надходжень від приватизації, при цьому від планової — порядку 8,7 мільярда. Виникає запитання: як позапланові кошти можуть у півтора разу перевищувати планові? Заборгованість по вкладах Ощадбанку можна порівняти з сумою, отриманою від приватизації "Криворіжсталі". Але сьогодні, схоже, немає чого за стільки продати. А якщо є — то чому ці об"єкти не увійшли до "планових"? Запитань більше, ніж відповідей.
Коментарі