Товари лише українського виробництва купує киянка 32-річна Юлія Савостіна. Експеримент почала в лютому цього року. Спостереження публікує на сайті delo.ua.
— Два роки тому спробувала український блиск для губ. Він виявився кращий, ніж "Шанель". Після цього зацікавила українська продукція, — згадує. — В нас виготовляють усе необхідне для життя, й воно непоганої якості. Зубну пасту, щітку можна обрати на будь-який гаманець — від 5 до 35 гривень. Шампуні та мило продаються різних видів. Непогана й побутова хімія. Миючий засіб "Сяйво" за 5 гривень відмиває навіть багатотижневий наліт на чашках офісних працівників. У продажі є три марки українських пральних порошків без фосфатів. Кілограм коштує 60 гривень.
Цікаво, що більшість українських товарів дешевші за імпортні, а якістю не поступаються. Наприклад, вітчизняна фарба для волосся дешевша у вісім разів за імпортну. Коштує 7-8 гривень, коли іноземна — щонайменше 50. Сковорідка кременчуцького виробництва не гірша за "Тефаль", тільки коштує вполовину дешевше. Взуття можна знайти за 250-1000 гривень, коли італійське і російське у півтора раза дорожче.
Український одяг для чоловіків та жінок пристойної якості, але він дорожчий за китайський і турецький. Дуже довго шукала потрібні фасони трикотажу. Майже весь — радянського крою. А ось вітчизняна жіноча білизна сподобалася і приємною тканиною, і вишуканим дизайном. Здивувалася, що в Україні не виробляють шарфів, не знайшла жодного.
Купила українську електронну книжку "Покетбук". Вона входить до п'ятірки кращих світових виробників цих пристроїв. Недавно придбала вітчизняний мобільний телефон "Бортон" на дві сім-картки.
Більшість українських товарів важко знайти у супермаркетах та торговельних центрах. Є переважно в магазинах невеликих міст і на ринках. Інтернет-продажі недорозвинуті — без ілюстрування, зручного сервісу.














Коментарі