Після вимушеної зупинки цехів Запорізького феросплавного заводу (ЗФЗ) звільнили 1,4 тис. робітників. На цей крок пішли після того, як із 2011 року рішенням Національної комісії регулювання електроенергетики частину потужностей ЗФЗ перевели на другий клас споживання енергії.
Із цього моменту тарифи на електроенергію в цілому для феросплавної галузі поетапно виросли на 79%. Це зробило виробництво феросплавів нерентабельним, оскільки вартість електроенергії становить чималу частку у собівартості продукції. Натомість ціни на феросплави на світових ринках мали стійку тенденцію до зниження. Проблему могла би вирішити більш гнучка тарифна політика держави. Однак на всі звернення представників галузі, які іноді вдавалися до акцій протесту, тривалий час різні інстанції відповідали лише обіцянками врегулювати проблему.
Для ЗФЗ дещо полегшити становище могла би передача в оренду чи продаж електричної підстанції "Феросплавна-2". Вона розміщена на території підприємства, але перебуває на балансі Обленерго. Та й це питання не вирішили.
Внаслідок зупинки цехів ЗФЗ держава недоотримала близько 2 млрд грн. Це сталося через вимушене скорочення споживання надто дорогої електрики, суттєве скорочення надходжень до Пенсійного та інших соціальних фондів. Проте збільшилося навантаження на фонд зайнятості через необхідність виплати компенсацій звільненим робітникам.
Аналогічна ситуація склалася на Стахановському заводі феросплавів (СЗФ). Це підприємство на другий клас споживання не переводили. Однак кремнієві феросплави, на яких спеціалізується СЗФ, дуже енергоємні. Й тариф у 9,3 цента за 1 кВт для СЗФ непідйомний. Працювати стало неможливо.
ЗФЗ та СЗФ оголосили про плани зупинити виробництва з 15 жовтня. За цей час можливо грамотно законсервувати обладнання до настання холодів. Його можна буде запустити в роботу, коли зміниться вартість електроенергії.
У місті Стаханов наслідки зупинки феросплавного заводу називають жахливими.
— Працевлаштувати 1,5 тисячі співробітників СЗФ у місті з населенням 90 тисяч просто неможливо, — розводить руками директор міського Центру зайнятості Світлана Небеська.
Привід для оптимізму з'явився наприкінці літа. 30 серпня президент України дав письмове доручення прем'єр-міністру встановити економічно обґрунтовані тарифи для феросплавних заводів. Їх планували визначити на рівні оптової ціни енергоринку без урахування дотацій на компенсацію втрат, пов'язаних із постачанням електроенергії за регульованим тарифом для електрометалургійних підприємств, які мають у собівартості продукції 30% вартості електроенергії і споживають 60 млн кВт на місяць.
11 вересня у Дніпропетровську під час Всеукраїнської наради з підтримки реального сектору економіки глава держави запропонував безпосередньо НКРЕ напрацювати конкретне рішення з приводу проблем феросплавників. Визначив термін до 1 жовтня. Паралельно глава Кабміну Микола Азаров дав завдання членам уряду. 19 вересня Кабінет Міністрів ухвалив постанову №877 про створення Міжвідомчої комісії під головуванням першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського. 1 жовтня з'явився проект відповідної постанови Кабміну, яку планували ухвалити на урядовому засіданні 3 жовтня. Однак чомусь не затвердили.
Феросплавній темі присвятили апаратну нараду в голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Пеклушенка. Окрім передачі в оренду чи продаж ЗФЗ підстанції "Феросплавна-2", голова ОДА запропонував вирішити проблему заводу через повернення податку на додану вартість та зниження вартості електроенергії до 6 центів за 1 кВт. Олександр Пеклушенко підкреслив, що він готовий порушити ці питання перед президентом.
Присутній на нараді голова правління ЗФЗ повідомив, що підготовка до відновлення закритих цехів розпочалася. Проте наголосив, роботи ведуться з урахуванням того, що озвучені губернатором пропозиції можуть не втілити в життя. Мабуть, губернатору Запорізької області треба напряму йти до президента.
Працівники ЗФЗ продовжують вірити обіцянкам глави держави. Але чи планують чиновники виконувати розпорядження президента? Усе менше залишається часу до 15 жовтня. Дати, на яку запланована зупинка Запорізького та Стахановського заводів феросплавів.
2 
1
Коментарі