Призначення нового прем"єр-міністра та формування особового складу уряду відбулось якось дуже скоро, на одному подиху. Надто якщо зважити на тривалий кількамісячний процес формування коаліційної більшості у парламенті. Несподіваний бліцкриг президента та коаліції після перманентних і нудних переговорів, очевидно, мобілізував одних і спантеличив інших. У результаті склалося враження, що уряд формували якось поспіхом, неначе боячись утратити ініціативу, а можливо, ще не до кінця вірячи президентові. А раптом під натиском ідеологічних союзників він передумає?
Одне слово, поспіх легко читався в п"ятничних діях спікера Мороза та Януковича. Дехто, мабуть, цим і пояснить те, що в уряді з"явилися прізвища символічних для "помаранчевих" і демонічних для "біло-блакитних" осіб. Мова передусім про давнього "колегу" донецьких Луценка, апологета західного курсу України Тарасюка та впертого лобіста вступу до НАТО Гриценка.
Можна заперечити і сказати, що Тарасюк та Гриценко йшли за квотою президента. Так, але жодної репліки, жодного докору з боку "антикризовиків". Могли ж проголосувати, але перед тим добряче пожурити за висадку НАТО в Криму та постійні дипломатичні сутички з Росією?! Мовчазно прийняли кандидатури і проголосували...
Затвердження Луценка тягне на сенсацію
Ну а затвердження Юрія Луценка взагалі тягне на головну сенсацію нового уряду. "Проковтнули", хоча мали свого Джигу і обговорювали компромісного Червоненка. Що це все — поступка президентові? А може, хиткий компроміс задля першого віце-прем"єрства Азарова? Можливо й так. Але видається, що у поступливості "Регіонів" може критися холодний розрахунок і цілком прагматична мета.
Чи не припускаєте ви, що колоритні представники помаранчевого уряду потрібні Януковичу і "Регіонам" лише для того, щоб:
а) продемонструвати духовне наступництво сьогоднішнього уряду від двох попередніх Кабмінів посткучмівської України. Це надзвичайно важливо з огляду перших візитів Віктора Федоровича до Вашингтона та Брюсселя;
б) замирити помаранчевий електорат: мовляв, що вам так не подобається? Ми ж найбільш символічних ваших урядовців узяли у свою нову команду. Так що, будь ласка, благословіть своєю прихильністю наш весь новий уряд на чолі з Януковичем.
Ось так, погодившись на Тарасюка з Гриценком та швидко змирившись із Луценком, можна було й президента своєю поступливістю приспати, і деякі проблемні питання для себе вирішити. Якщо другого прагнули більше, то вже незабаром Луценка виноситимуть на ротацію до сесійної зали, а Тарасюка з Гриценком новий учитель Віктор Федорович час від часу гарненько критикуватиме як двох невстигаючих учнів у зразково-відмінному класі слухняних підлеглих. Правда, нехай спочатку виконають свою місію: заспокоять "помаранчевих" виборців та простелять гладеньку доріжку на Захід. А там — вибачайте...
2 
1
Коментарі
1