17 лютого сербська провінція Косово оголосила незалежність. Її визнали, зокрема, США, Франція, Німеччина. Оголосили про такі наміри й кілька інших країн Євросоюзу, наприклад Велика Британія й Польща. Не визнали нової країни Іспанія, Кіпр, Грузія, Словаччина, Росія. Україна досі не має своєї позиції — принаймні із заяв МЗС та глави держави Віктора Ющенка зрозуміти її не можна. Президент Центру європейських та трансатлантичних студій Олексій Коломієць, 45 років, вважає, що така невиразність шкодить іміджу нашої країни.

Чому така невизначена позиція України щодо Косова?

— Швидше, треба говорити про повну відсутність позиції президента Віктора Ющенка. А заява нашого МЗС щодо Косова взагалі не личить країні, яка розташована в такому місці на карті Європи. Тим паче, що там перебуває значний контингент українських миротворців. Це мовчання принципово шкідливе для іміджу України. Так можна опинитися в таборі антидемократичних країн і в ізоляції міжнародної спільноти.

А що маємо робити зі своїми миротворцями?

— Якщо навіть будуть провокаційні заклики вийти з місії КФОР, не слід цього робити. Через це тільки погіршаться відносини нашої держави з НАТО. Навпаки, МЗС, Рада нацбезпеки й оборони та інші органи центральної влади мають надати моральну підтримку українським миротворцям. Доречними стали б візити до штаб-квартири контингенту в Косові президента, прем"єр-міністра чи глави МЗC. Місію жодним чином згортати не можна.

Чи стане косовський приклад каталізатором для схожих процесів в інших самопроголошених державах?

— На практиці нічого не буде. Крім дестабілізаційних заяв, жодних дій. Тим паче міжнародного визнання. Поза сумнівом, сербська провінція є прецедентом. Але паралелей з іншими замороженими конфліктами проводити не слід. По-перше, албанське населення краю повністю підтримало незалежність. По-друге, Косово було окремою територіальною одиницею у складі Сербії. І нарешті, косовська влада повністю легітимна, тому й мала юридичне право проголосити незалежність.

Чим же ця ситуація така унікальна, що незалежність краю визнали США та багато інших країн?

— Це було закладено ще в 1998–1999 роках, коли режим тодішнього сербського керівника Слободана Мілошевича здійснив на цей край варварські атаки. З боку сербів фактично проводилися етнічні чистки. Лише після втручання НАТО припинилася бійня. 1999-го стало зрозумілим, що Косово не повернеться до Сербії. Ключові європейські країни принципово стали на позицію США й підтримали незалежність краю. І таких більшатиме. Хоча для міжнародного визнання нової держави треба рішення ООН. Гадаю, що Росія та Китай зможуть заблокувати цей процес. Це спровокує чергову кризу міжнародного співтовариства.

×