Директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан, 48 років, стверджує, що Україна і Росія приречені домовлятися, говорить про особливості списку Партії регіонів та впевнений: українське суспільство на парламентських виборах продемонструє зрілість.
Зараз багато сперечаються: минулий післяреволюційний рік був для країни успішним чи провальним?
— Сьогодні в Україні проглядається багато позитивних змін. В економічній сфері відбувся справжній прорив до нового стандарту в залученні іноземних інвестицій. Такої еталонної процедури, як успішний продаж "Криворіжсталі", не було протягом багатьох років незалежності країни.
Торік Україна остаточно покінчила зі злиднями. У нас залишається ще багато бідних людей, але вони вже не балансують на межі фізичного виживання. Тепер робітник та пенсіонер навіть на мінімальну зарплату чи пенсію можуть себе прогодувати.
Тепер робітник та пенсіонер можуть себе прогодувати
Однак існує ризик гальмування демократії. Є декілька причин. По-перше, велике бажання "вчорашніх" за будь-яку ціну домогтися на парламентських виборах реваншу. По-друге, ще присутні залишки старої авторитарної системи, які не можуть бути цілком знищені протягом одного року.
Як із цим упоратися?
— Потрібні дві основні речі — єдність та демократія.
З одного боку, має бути єдність нації. Але тільки в умовах демократії люди, які розмовляють різними мовами, ходять до різних церков, мечетей, синагоги та мають різні політичні погляди, можуть сформувати єдину спільноту. І зараз можна говорити про наявність такої єдності в Україні. Після революції більше половини українців пишаються тим, що є громадянами України.
З другого боку, існує запит на єдність політичних сил. Сьогодні в минуле відходять крайні політичні сили. Вже не діють гасла радикальних лівих "Все відняти й поділити!" чи радикальних націоналістів на зразок "Геть москалів з українських тюрем!". У перспективі виграють ті політичні сили, які продемонструють відповідальність за долю країни та майбутнє її громадян. Програють ті, хто демонструє безвідповідальність і за два з половиню місяці до виборів відправляє у відставку уряд, який встиг продемонструвати перші результати.
Кілька фракцій у парламенті просто хотіли показати свою силу. Мовляв, уряд не має права ухвалювати серйозні рішення без попереднього узгодження з депутатами. Газова угода з Росією стала тільки приводом для того рішення Верховної Ради.
Парламентська демократія є в багатьох країнах. Але водночас там гарантується незалежність виконавчої влади. Парламент формує уряд. Далі уряд іде в самостійне плавання. І не можна висмикнути з цього уряду одного-двох міністрів під приводом того, що вони не подобаються депутатам.
Чи доцільно говорити про відповідальність політичних сил у випадку, наприклад, із Партією регіонів? Її передвиборний список дуже специфічний.
— Партія регіонів — це досить складне утворення. Якщо уважно подивитися в середину їхнього списку, там можна побачити різних людей з різними поглядами. Але для "регіоналів" як політичного бренду демократія та національні інтереси України ще не стали пріоритетом.
Приміром, Партія регіонів також говорить про демократію, а у них у списку — Сергій Ківалов. Цей добродій має дуже специфічне уявлення про право громадян обирати владу. Відомо, як під його керівництвом підбивалися підсумки першого і другого туру президентських виборів. У програмі партії йдеться також і про благо України. Проте страшно навіть уявити, чим для країни могли закінчитися підбурення до сепаратизму. Між іншим, великої поваги варті жителі Сходу України, які відкинули адресовані їм такого роду заклики.
А як, на вашу думку, виглядає присутність у списку "регіонів" Уповноваженого з прав людини Ніни Карпачової?
— Проблема не в тому, що вона поставила хрест на кар"єрі омбудсмена. Карпачова як Уповноважений з прав людини представляє інституцію, яка не може втягуватися в політичну боротьбу. Такі інституції мають бути поза політикою.
Партія регіонів говорить про демократію, а в них у списку — Сергій Ківалов
На жаль, список порушень неписаних правил демократії можна продовжити. Серед них — балотування до парламенту голови Верховного суду. Незалежна судова гілка влади має бути над виборами, а не стороною передвиборних баталій. Інакше як гарантувати справедливість його рішень при розгляді скарг на порушення в ході виборів?
Та я впевнений, що і на цих виборах українське суспільство продемонструє зрілість. Минулого року ми нарешті навчилися відстоювати свої права.
Чи можливий розпуск наступного парламенту і позачергові вибори?
— Це було б величезним політичним та економічним стресом для країни. У списках усіх політичних партій присутні відповідальні політики і капітани української економіки. Вони розуміють, що такий варіант може надто дорого коштувати країні. Треба шукати можливість домовлятися.
Сьогодні майбутнє України залежить від того, чи утвердимо ми в результаті цих виборів єдність та демократію. Демократію гарантує потужна коаліція демократичних сил. Політичне ядро її мають утворити всі ті, хто стояв на Майдані. Це — "Народний Союз "Наша україна", БЮТ, Соціалістична партія, Українська народна партія, Пора-ПРП та інші. Це ядро може ще розширитися. А розпуск парламенту проблеми не вирішить. Це — просто втрата часу. Цього Україна не може зараз собі дозволити. Ми маємо динамічно розвиватися.
Чи втручатиметься в передвиборну кампанію Росія?
— Звичайно, спроби будуть і вже є. Вже починають активно діяти проросійські організації в Криму. Представники різних українських політичних сил стали гостями в Кремлі. Російські мас-медіа, які працюють в Україні, систематично подають дуже односторонні оцінки. З них зрозуміло, хто керується симпатіями Москви.
З другого боку, російська влада після минулих виборів розуміє: відкритий тиск шкодить інтересам Росії у взаєминах наших держав. Та й в українському суспільстві все більше розвивається почуття національної гідності. Поїздки в Москву "за соболями" все менше стають зрозумілими українським громадянам.
Наша система цінностей та економічні інтереси диктують зближення з Європейським Союзом. Але Росія також є нашим потужним економічним партнером. Це — ринок для українських товарів. І говорити, що ми з кимось чи проти когось — неправильно. Ми повинні будувати політику власних національних інтересів.
У стратегічній грі з Росією ми виграли чи програли?
— Українсько-російські відносини — це не "ігри з нульовою сумою". В них немає такого — якщо один щось виграв, то інший те саме програв. З точки зору європейської інтеграції Україна швидше виграла. Європейці — великі прагматики. Вони хочуть бачити не протистояння України з Росією, а їхню співпрацю. Європа зацікавлена в стабільних поставках російського газу через українську територію. Для неї важливо, аби наша країна була надійним енергетичним містком.
Щодо минулої газової дискусії, то я не вважаю пропозицію звернутися до Стокгольмського суду вдалою. І не вірю в те, що десь існує велика печатка, яка б налякала росіян. Україна і Росія приречені домовлятися у багатьох складних питаннях, і газове — лише одне з них.
Але домовлятися не за будь-яку ціну. Так, дехто отримує російський газ по 46 доларів за тисячу кубів. Та розплачуються вони за це відмовою від демократії, громадянських прав, від національної газотранспортної системи. Україна не хоче йти цим шляхом. Треба домовлятися так, щоб поступово будувати власну енергетичну безпеку. Ми не повинні залежати від однієї труби.
Розпочинається торговельна війна
Схоже, відповідь Києва на заборону Москвою експорту нашої м"ясомолочної продукції не забарилася. Україна розпочала антидемпінгове розслідування з приводу імпорту сталевих тросів та канатів з Росії, а також щодо імпорту російського залізорудного концентрату. Це може призвести до скорочення поставок цих товарів на український ринок.
— Між Україною та Росією розпочинається справжня торговельна війна, — каже Ільдар Газізуллін, 25 років, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень. — Зараз спостерігаємо активний процес протистояння з обох боків. Росія останнім часом гальмує доступ деяких українських товарів на свої ринки — м"яса, сиру, молока тощо. Ця тенденція лише посилилася після загострення ситуації з підвищенням цін на російський газ. Поки що важко чітко визначити мету України, яка розпочала антидемпінгові розслідування щодо російських тросів та залізорудного концентрату. Але це схоже на торговельні санкції у відповідь на кроки Москви.
3 
1
Коментарі