Надзвичайний і повноважний посол, професор Володимир Василенко, 71 рік, упевнений, що членство нашої країни в Євросоюзі та НАТО може посприяти перетворенню Росії на одну із провідних держав світу.

Чи може Росія односторонньо вийти з Договору про дружбу, співпрацю та партнерство з Україною, як про це йдеться в заяві Держдуми?

— Згідно із заключними частинами цього договору, Росія справді має право вийти з нього. Але повідомити про це повинна за шість місяців. А заяви, що приєднання України до Плану дій із набуття членства в НАТО або форсування вступу до Альянсу означатиме односторонній вихід Росії з договору, — це політичний шантаж. Москва залякує можливими територіальними претензіями. Але навіть і вихід із договору не дав би їй жодних підстав вимагати від Києва територій. Наша територіальна цілісність захищена всіма міжнародними нормами права та відповідними положеннями статуту ООН. Тому жодної користі в разі виходу з договору Росія не матиме.

Москва хоче завадити приєднанню нашої країни до Плану дій із набуття членства в НАТО. Бо серед вимог вступу до Альянсу — відсутність до країни чи з її боку територіальних претензій та дотримання прав нацменшин. Росія хоче створити в НАТО хибне уявлення, що в України є невирішені територіальні проблеми та порушуються права російської етнічної меншини.

Чому росіяни так вороже ставляться до України, Грузії та США?

— Російська преса ще з початку нашої незалежності отруює свідомість громадян. Проти України цілеспрямовано ведеться неприхована пропагандистська агресія. Щодня людей зомбують. Навіюють думку, що в усіх бідах Росії та розпаді СРСР винні українці. А також що ми порушуємо права етнічних росіян, що продалися американцям і готові дозволити розташування баз НАТО на своїй території тощо.

Що думаєте про заяви президента Франції Ніколя Саркозі щодо якогось "амбіційного партнерства" ЄС з Україною?

— Після обрання Саркозі президентом політика Франції щодо України змінилася на краще. На відміну від Жака Ширака, новий глава французької держави виступає за тісніші відносини ЄС із нашою країною. Тому й запропонував амбіційне партнерство. Підкреслив, що в Парижі більше не сумніваються в європейській ідентичності України, прихильніше ставляться до її входження до європейської спільноти, хоча цей процес вимагає часу.

Але той сигнал Саркозі є ще й компенсацією за  квітневий саміт НАТО в Бухаресті. Тоді Франція виступила проти приєднання України до Плану дій із набуття членства в Альянсі. Отож французький президент ніби пропонує Києву зосередитися радше на поглибленні співпраці з ЄС, а не на членстві в НАТО — сподівається задовольнити українців та заспокоїти росіян. Мовляв, Москва протидіє членству України в НАТО, але ніколи не була проти її інтеграції до ЄС. Тому членство України в Євросоюзі має влаштовувати і Київ, і Москву.

Однак це наївна логіка. Росія не висловлювалася проти нашого членства в ЄС, бо вважає це нездійсненним. Якби українці вже тепер одержали перспективи членства в Євросоюзі, в Москві сталася б істерика. Подібна до тієї, що була напередодні Бухарестського саміту.

Президент і прем"єр мають піти назустріч одне одному

Адже членство України в НАТО та ЄС ставить хрест на імперських амбіціях Москви. Російська еліта досі розглядає нас як частину своєї країни та сподівається на відродження Великої Росії за рахунок поглинання України. А заяви про те, що членство українців у НАТО загрожує національній безпеці Росії, — це вигадка та політичний шантаж. Росія — військова супердержава, її безпеку захищає потужний ракетно-ядерний щит. За будь-яких умов ніхто не ризикне на неї напасти. До того ж Кремль має добрі відносини з більшістю держав — членів Альянсу. А всі рішення в ньому ухвалюють консенсусом.

Що треба робити Україні, щоб змінити таку позицію Росії?

— Саме наше членство в ЄС та НАТО сприятиме ментальному одужанню російської еліти. Москва переконається, що її мрія про відновлення імперії за рахунок знищення незалежності України — лише забаганка. Російська владна еліта зможе використати час, енергію та ресурси для розбудови своєї країни. Росія має колосальний промисловий, науковий, сировинний, людський потенціал. Відмовившись від імперських амбіцій, вона буде однією з провідних держав світу не тільки у військовому сенсі.

Чи є реальним нещодавній прогноз відомого американського фахівця з геополітики Збіґнєва Бжезинського про те, що Україна вже за сім років стане членом ЄС?

— Бжезинський — людина з потужним інтелектом, великим досвідом та колосальною інтуїцією. Його політичні прогнози завжди справджувалися. Одразу після відновлення української незалежності він спрогнозував, що Україна ввійде до Євросоюзу років за 20–25. Нині з них лишилося якраз приблизно років сім. Та він також говорив, що для цього в нашій країні має якісно змінитися політична еліта та сприйняття української держави в світі.

Важливим кроком стане підписання нової посиленої угоди з ЄС — якщо в ній буде чітко заявлено про перспективу членства, а не якесь незрозуміле сусідство. Зараз тривають переговори. Також розпочалися перемовини про створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом. В економічному сенсі це вже фактично зробить нас членом ЄС. Українські інвестиції працюватимуть у Західній Європі, західні — в Україні. Це створить такі передумови, коли відмовити українцям у членстві буде неможливо.

Як на імідж України в очах європейців впливає політична боротьба між президентом та прем"єром?

— Негативно. Шкодить нашому іміджу. Європа починає сумніватися в стабільності та послідовності намагань реформувати країну, її зовнішньополітичного курсу. Та Україна — важлива європейська держава. У нас немає етнічних чи збройних конфліктів. Маємо цивілізоване суспільство. Усе це додає нам ваги як регіональному європейському гравцеві.

Обидві сторони — і президент, і прем"єр — мають піти назустріч одне одному заради спокою в українському суспільстві та досягнення зовнішньополітичних успіхів країни.

×