13 жовтня президент Росії Володимир Путін скликав Раду безпеки — через надання автокефалії Українській православній церкві. У засіданні взяли участь прем'єр Дмитро Медведєв, міністр оборони Сергій Шойгу, міністр закордонних справ Сергій Лавров.
— Рішення Вселенського патріархату здатні вплинути на життя Російської православної церкви в Україні, — заявив після наради прес-секретар президента РФ 50-річний Дмитро Пєсков. — У разі гонінь проти УПЦ МП з боку радикалів будемо вживати політико-дипломатичних заходів. Росія захищатиме інтереси православних так само, як боронить російськомовних.
— Кремль може мститися дестабілізацією й провокаціями в Україні, — каже політолог Тарас Загородній, 39 років. — Масштабної військової агресії через томос очікувати не варто. Якби Москва могла, то зробила б це раніше. Кращий момент для вторгнення — коли ми не мали боєздатної армії — втрачений. Росіяни розуміють: повномасштабне вторгнення призведе до великих жертв з обох боків. І поховає всі їхні плани. Наприклад, про зняття санкцій. Або, щоб на виборах до Верховної Ради наступного року проросійські політичні сили отримали хороший результат. Крім того, військовим загостренням РФ перешкодить поверненню Донбасу в Україну на вигідних для росіян умовах.
— Наші спецслужби повинні працювати на випередження — з'ясовувати, де можуть бути провокації. А Міністерство внутрішніх справ має оперативно реагувати, — говорить політолог Віктор Таран, 40 років.
— Можливі побиття віруючих, священиків, ініціювання сутичок між прибічниками Московського патріархату та Української помісної церкви. Можуть бути спроби вивезти церковні святині, відібрати приміщення. Кремль зацікавлений у будь-якому конфлікті, який потрапить на телеекрани і сторінки газет.
Ми голосно говоримо: не збираємося захоплювати храми, а навпаки — захищатимемо їх. Отже, коли й відбудуться такі провокації, люди розумітимуть: це — не з української сторони. Також треба прийняти закон про передачу храмів на основі вибору вірян.
7 
35413
Коментарі