Трохи більше року тому російський президент Володимир Путін привітав Віктора Януковича з перемогою на президентських виборах в Україні. Це було після другого туру, задовго до оголошення офіційних результатів. Потім про цю путінську нетерплячку складали анекдоти.
Такий поспіх був цілком зрозумілий: перемога кандидата, якого шалено підтримувала Росія, відкривала для неї величезні можливості. Поновлення впливу на пострадянському просторі є стратегічним завданням Кремля. Президентство Віктора Януковича серйозно полегшило би втілення цих намірів.
Якщо втрачені можливості для Росії і були, то не в економіці
Тоді Путін сів у калюжу так, як не сідав до і після того. Це й досі не дає йому спокою. Звісно, кремлівський господар не каже про очевидні імперські мрії Москви. Але він з видимим роздратуванням критикує нинішню українську владу, яка ці плани ламає.
— У колишні роки політичні відносини розвивалися енергійно, і це відбивалося на економіці, — скаржився Путін Володимирові Литвину. — Тому останні дванадцять місяців можна охарактеризувати не інакше, як роком втрачених можливостей.
Тим часом за першу половину цього року товарооборот між Україною та Росією склав 10,715 млрд доларів. За такий же період 2004-го ця цифра становила 9,393 млрд. Тобто обсяги торгівлі між країнами як зростали в останні роки, так і продовжують збільшуватися. Говорити тут про втрачені можливості ніяк не можна. Якщо вони для Росії і є, то не в економіці, а виключно в політичній або ж геополітичній площині.
Цього року до Москви приїздили всі, хто тільки міг
— На жаль, українські політики останнім часом нечасто з"являються у Москві, і ми змушені про це шкодувати, — продовжував малювати чорним російський президент.
Але ж 2005 року до Москви приїздили всі, хто тільки міг – Ющенко, Тимошенко, Зінченко, Рибачук, Вітренко з Корчинським, інші. Ось і голова Верховної Ради Литвин навідався. А Віктор Янукович як був, так і залишається постійним гостем російської столиці.
За ким з українських політиків сумує Путін, не зовсім зрозуміло. Тим більше, що серед них є багато таких, які з Росії і не виїжджають. Бакай, Боделан, Засуха цілком можуть задовольнити потребу російського президента у спілкуванні з українцями. Для цих людей, як і для Кремля, останній рік теж був періодом втрачених можливостей. Тепер вони разом можуть помріяти, як надолужити згаяне.
7 
1
Коментарі