20 липня президент ветував прийнятий парламентом 23 червня Бюджетний кодекс. Причиною вето була норма, яку його захисники вважають своїм головним досягненням, — суттєве збільшення місцевих бюджетів. Перший заступник голови Секретаріату президента Олександр Шлапак мотивував цей крок тим, що кодекс передбачає управління Кабміном місцевими бюджетами у "ручному режимі", а отримувані ресурси не відповідають потребам місцевої влади.
У кодексі справді є недоробки, але є й моменти прямого втручання уряду в розподіл бюджетних коштів у регіонах. Також є підстави сумніватися в компетентності та непідкупності органів влади і самоврядування на місцях. До того ж деякі проекти, що фінансуватимуться на місцевому рівні, стосуються загальнодержавної інфраструктури і уряду логічно опікуватися контролем над їх першочерговим здійсненням. Тим часом, місцеві бюджети отримують можливість розпоряджатися 15% податку на доходи громадян, 10% податку на прибуток, по 100% транспортного, екологічного збору і плати за землю. Обсяг цих коштів і їх використання залежить не від Кабміну.
Та це не головне. Уперше за 18 років парламент й уряд від розмов про необхідність децентралізації бюджету вдалися до конкретних дій. А це — найважливіший крок на шляху наближення України до європейських стандартів. Пряме перерахування податків до місцевих бюджетів – значне просування до схеми формування бюджету "знизу доверху", до якої закликають усі впливові українські політики й Віктор Ющенко.
Прем"єр робить реальні кроки у напрямку наближення України до європейських стандартів. Можливо, кроки ці неповні й непослідовні, але вони є! Заради справедливості зазначимо, президент теж дещо робить.
10 червня, на нараді з керівниками обласних державних адміністрацій, Віктор Ющенко закликав губернаторів напрацювати загальний план дій до кінця 2009 року. У ньому мають бути: повернення боргів із зарплат, припинення невиконання соціальних програм і блокування з боку КМ програм розвитку, оскільки уряд "пішов у політику", а парламент із неї не виходив.
Цим президент знову зробив заявку на створення певної подоби уряду з голів адміністрацій під керівництвом секретаріату і РНБОУ. Причому важливо те, що це не паралельний уряд, а контруряд. Президент акцентував увагу на тому, що Кабмін, мовляв, не виконує соціальних програм і програм розвитку, а губернатори повинні їх виконувати самі.
За рахунок яких ресурсів вони мають це робити? Хоч бийте мене, хоч ріжте, але я бачу тільки один шлях – припинення відрахувань до центрального бюджету. Адже КМ усе одно не зможе правильно використовувати ці гроші, а голови ОДА, мовляв, запросто.
Пряме перерахування податків до місцевих бюджетів – значне просування до формування бюджету "з низу до верху"
Нагадаю, що за такі слова Ющенко пропонував судити учасників першого сіверськодонецького з"їзду. Зараз він сам пропонує так робити. Чом це не сепаратизм?
За великим рахунком, лише заяви Ющенка від 10 червня було досить для імпічменту і притягання до кримінальної відповідальності. На жаль, БЮТ і ПР тоді не домовилися. Добре хоч прийняли Бюджетний кодекс, що врегулював ці питання на законодавчому рівні і, найголовніше, передав кошти не адміністраціям, а обираним громадами місцевим радам.
Дії Віктора Ющенка цілком пояснюють логіку передвиборної боротьби.
За рейтингу, що коливається на рівні статистичної похибки, у Віктора Ющенка немає шансів перемогти на виборах. Але перемогти хочеться. Тому що він не може кинути "свою націю" на поталу "російським шпигунам" Тимошенко и Януковичу. Тому йому потрібні "без лестощів вірні" губернатори. Знову ж реалізація "соціальних ініціатив" (навіть ціною розвалу бюджетної системи) має підвищити його рейтинг над цією статистичною похибкою.
Не дивно, що Партія регіонів, врешті, відмовилася від участі в подоланні вето. По-перше, їм нема чого підтримувати перед виборами Тимошенко. А ухвалення кодексу – це заслуга уряду. По-друге, їм не потрібно перевіряти на вірність навіть власні однопартійні ради – вони, знову ж таки, будуть вдячні уряду. По-третє, так само як у президента, у Януковича й Азарова немає особливого стимулу піклуватися про державні фінанси – їх проект підвищення мінімальної зарплати обвалить бюджет. А в обвалі можна буде звинуватити Тимошенко.
Головне – перемогти на виборах. Що буде при цьому з країною — ні президента, ні прем"єра опозиційного уряду, здається, не цікавить.
3 
1
Коментарі