Одночасне шанування в Україні Святого Миколая, Діда Мороза та Санта Клауса — це добра традиція, вважає філософ Мирослав Попович, 82 роки. Адже діти отримують більше подарунків.

— Санта Клаус у нас не є традиційним персонажем, — каже Попович. — Хоча він нічим не гірший від двох інших. Усе питання традицій. З цього не варто робити політику чи ідеологію, щось забороняти або нав'язувати. Це міфологічні координати входження людей у Новий рік.

От свято Нового року навряд чи комусь вдасться скасувати. Цей празник багато разів намагалися змінити різні уряди, але він виявився міцніший, ніж усі директиви. Тоді Новий рік просто намагалися наповнювати відповідним ідеологічним змістом. За СРСР — радянським. Наприклад, радянська влада забороняла Діда Мороза та новорічні ялинки до 1930-х. А з ним і всі релігійні свята. Однак потім влада сама почала використовувати ці символи і включила їх до свого ідеологічного арсеналу.

Кажуть, Дід Мороз пов'язаний тільки з новорічними обрядами, що не були введені у церковні календарі. Зрозуміло, церква не могла ставитися прихильно до цього образу. Разом із тим більшості українців Святий Миколай видається більш християнським персонажем. Проте й він має набагато глибше коріння. Новорічно-різдвяні свята мають язичницькі витоки, а з ними й усі щедрівки, колядки, сам обряд святкування. А Святий — прототип Велеса, бог торгівлі, музики, мистецтва, тваринництва та підземного світу у слов'янській міфології.

Літо вважали з діда-прадіда побутовим часом. Зима — сакральним і священним, коли передавався  історичний досвід та моральні принципи. Це відбувалося через співи, хороводи. Карнавальна основа цих свят дохристиянська. Проте це зовсім не заважає їх використовувати християнській релігії протягом двох тисячоліть. Раніше християнство і церква довгий час воювала з цими давніми звичаями. Врешті вона й сама стала їх використовувати.

Десь більше шанують Діда Мороза, десь Миколая, десь ще когось. Не так просто об'єднати людей навколо чогось одного і нового. Наприклад, люди по селах досі святкують свої храмові празники. Ніхто вже не пам'ятає, чому саме храми присвячували саме цим святим, а все одно люди святкують. Так і з Новим роком. Люди відзначатимуть ті празники й шанувати ті символи, що найприємніші та стали традицією. І не треба нічого нав'язувати.

×