Активне втягування України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану є результатом змагань Володимира Путіна із Дмитром Медведєвим за президентську посаду. Так вважає академік Академії економічних наук, професор Володимир Пилипчук, 62 роки:
— Шанси на перемогу в Путіна і Медведєва експерти оцінюють як приблизно однакові. Перевага залежатиме від того, хто забезпечить більший успіх у внутрішній і зовнішній політиці. Іншими словами — хто більше "надере" Україну, — пояснює Володимир Пилипчук. — Харківські угоди залишилися у заліку Медведєва. Росія залишилася в абсолютному виграші, а ми — у програші. Бо за перебування Чорноморського флоту в Севастополі могли виторгувати комфортні ціни на газ, тарифи за його транспортування, орендну плату за базування кораблів і багато чого іншого. Путін захотів аналогічного тріумфу — затягнути Україну в Митний союз. Узагалі, Росія прагне продемонструвати світові, що нічого мати справи з Києвом. Мовляв, усе вирішується в Кремлі, а українська влада зробить усе, що почує.
У Києві Путін говорив про прямий виграш України від вступу до Митного союзу: 6,5–9 мільярдів доларів щороку, додаткове зростання валового внутрішнього продукту на 1,5–2 відсотки. Цікава позиція: не хоче дати виграш Україні в 3-4 мільярди доларів, знизивши ціну на газ до європейського рівня, але пропонує Митний союз, де країна виграла б удвічі більше. Але ратифікація зони вільної торгівлі між Україною та Росією принесла б спільний зиск у 30–35 мільярдів доларів. Тому турбота Путіна про український виграш неправдива на тлі таких цифр.
Президент Янукович у розмові з російським прем'єром пропонував зону вільної торгівлі з Росією. Така угода не суперечила б нашому європейському вектору. Адже Україна намагається укласти такий же документ і з Європою. І якщо Янукович не поведеться на авантюру Росії, це буде перший випадок, коли я підтримаю дії президента, спрямовані на захист економічних інтересів України.
У наднаціональному управлінському органі Митним союзом Росія володіє більшістю голосів. Якщо ввійдемо у Митний союз, то український уряд буде непотрібен. Адже все робитиметься відповідно до законодавства Митного союзу, а воно переважно російське. Податки й мито в зовнішній торгівлі йтимуть до російського бюджету, а податок на додану вартість відшкодовуватиме наш бюджет. Зростаючий дефіцит у держскарбниці доведеться заміщувати емісією гривні, що призведе до шаленої інфляції. За Митним союзом настане Єдиний економічний простір. У ньому розрахунки в рублях, то ж наша гривня знеціниться в перший же рік. А за кілька років заощадження людей уже нічого не коштуватимуть, за мільйон гривень можна буде купити два півні на базарі. То ми маємо думати про інтереси своїх людей чи про інтереси Путіна?
Запровадити захисні кроки, які пообіцяв російський прем'єр, якщо Україна створить зону вільної торгівлі з Євросоюзом, — це ще одна примха Росії. Вона робила і робитиме все для того, щоб життєвий рівень українців погіршився й ми самі просилися приєднатися до неї. Таке собі прагнення збудувати третій Рим.
У Митному союзі незацікавлені й українські олігархи. Він не дає їм переваг, бо бізнес-імперії потребують зон вільної торгівлі. Оптимальний варіант — це вільна торгівля України з Росією та з Євросоюзом. Це дозволить наростити об'єми товарообігу до 80 мільярдів доларів.
3 
1
Коментарі