— Українська ідентичність сформована, — говорить російський президент 67-річний Володимир Путін на прес-конференції 19 грудня. — Її автором був граф Потоцький, який вперше заговорив про українців як про окремий етнос (Ян Потоцький 1796 року в книжці "Історико-географічні фрагменти про Скіфію, Сарматію та слов'ян" висловив думку, що українці — особливий народ, відмінний від російського. — ГПУ). Потім були інші польські дослідження, які взагалі викреслили українців із числа слов'ян. Вони стверджували, що це нащадки якихось кочових народів.
Заява Путіна показує його справжні політичні погляди, під які він переписує історію. Вони сформувалися в нього ще до президентства під впливом середовища партійного й чекістського апарату 1980–1990 років. У цьому середовищі російський шовінізм та імперіалізм давно перемогли комуністичну утопію. Все почалося з Другої світової війни, з тосту Йосипа Сталіна про "великий російський народ".
Шовінізм став релігією партійних бюрократів, чекістів і церковників у Росії ще тоді, коли в інших союзних республіках навіть не усвідомлювали його сили, хоча він проривався на поверхню. Його ознаками були посилення русифікації, жорстокі репресії щодо тих, хто виступав за права своїх народів, антисемітизм. Залишалося дочекатися тільки краху комунізму, аби все це стало ідеологією держави, суспільства і Російської православної церкви. Залишалося дочекатися Путіна.
Президент Росії поділяє позицію Сталіна про створення СРСР. 1922 року той наполягав, щоб радянські республіки увійшли до складу Радянської Росії як автономії. Тоді в суперечці переміг Ленін. Але Сталін, який став наступником більшовицького вождя, зробив усе, щоб ніякого суверенітету в союзних республік не було.
Тепер Путін хоче виправити "помилку" Леніна. Збудувати Російську державу такою, як хотів Сталін. Путін ще розуміє, чим відрізняються від росіян чеченці чи буряти і чому в них може бути автономія. А чим відрізняються від росіян українці або білоруси, він не розуміє. Для нього "ми — один народ". Це його політична програма. Якщо її не вдається повністю втілити в життя, залишається формувати союзну державу з Білоруссю і "відкусити" від України "споконвічно російські території Причорномор'я", які "подарували" більшовики. Неготовність українського керівництва до відродження української ідентичності на цих територіях для Путіна — доказ його правоти.
Території України, на яких українська ідентичність не утвердиться, рано чи пізно стануть Росією. Або Новоросією. Це не просто мрія Путіна, а його план. І він намагатиметься його втілити, а не шукати, як припинити війну на Донбасі, ослабити санкції чи поліпшити відносини з Заходом.
Приєднання українських і білоруських територій до РФ перезавантажить її державність. Путіну це потрібно до президентських виборів 2024 року, щоб залишитися у владі.
Нерозуміння Києвом справжніх цілей Кремля робить Україну вразливою в цій, можливо, вирішальній битві за утвердження нашої державності та ідентичності.














Коментарі