— Газова зброя досі залишається в арсеналі Путіна. Він це продемонстрував на переговорах у Мілані, — говорить політичний експерт Андрій Золотарьов, 49 років, про зустріч російського президента з Петром Порошенком 21 жовтня. — Там ішлося про таку угоду: газ в обмін на Яценюка. Тобто звільніть Яценюка, а ми дамо вам газ. Путін хоче бачити іншу кандидатуру на посаді українського прем'єра. Більш договороздатного і не так антиросійськи налаштованого.
Друга умова, що Путін нібито ставив Порошенку перед парламентськими виборами 26 жовтня, на думку експертів: націоналістичні партії — "Свобода" і "Правий сектор" — не пройдуть у Раду.
— Не вірю в ці змови, — каже політичний експерт Юрій Палійчук, 27 років. — Націоналістичні партії в парламенті особливої погоди не зробили б. Попри сплески патріотизму, націоналізм залишається маргінальною течією в українському суспільстві. Не сказав би, що "свободівці" класичні націоналісти. Їхній радикалізм — це спилювання парканів під Верховною Радою чи ганяння "тушок" із сесійної зали. Припустилися помилок, прийшовши до влади після Майдану. Тому й не пройшли до парламенту. А в "Правого сектора" виборчої кампанії не було взагалі. Не могли собі дозволити заплатити за телевізійну чи зовнішню рекламу. Тим не менше, набрали 2,5 відсотка.
Путін боїться Яценюка на посаді прем'єра?
— Наївно сподіватися на таку умову Путіна. За півроку роботи уряд Яценюка не запам'ятався жодною реформою. В освіті — це заслуга міністра Сергія Квіта. Путін боятиметься прем'єра, який втілюватиме реформи в Україні. Бо, по-перше, вони віддалятимуть нас від пострадянських стандартів. По-друге, робитимуть українців успішними і заможнішими.
Про що могли домовлятися президенти України та Росії перед виборами?
— Що Москва не піде на загострення ситуації. У вересні всі розуміли: якщо Путін захоче зірвати вибори в Україні, то йому достатньо ускладнити ситуацію на Донбасі. В обмін на ці домовленості українська влада дала гарантії, що прокремлівським партіям не ставитимуть палиці в колеса. Бачимо, що з обох сторін домовленостей дотрималися. Тому що навіть Комуністична партія, яка за півкроку до ліквідації, отримала всі умови для ведення виборчої кампанії. Те саме стосується "Опозиційного блоку" і партії Сергія Тігіпка. В них не було проблем ні з доступом до ЗМІ, ні з можливістю виступати у Верховній Раді в передвиборний період. На цьому домовленості між Україною та Росією закінчуються.
Порошенко мав намір висунути прем'єром більш зручного для себе Володимира Гройсмана. Але озвучив кандидатуру Арсенія Яценюка.
— Ситуацію змінили дві речі. Перша — несподівано високий результат на виборах "Народного фронту". Друге — втрата командою Порошенка переговорної ініціативи на початку коаліціади. Минулого понеділка вони припустилися стратегічної помилки — не опублікували проекту коаліційної угоди. Хоча він був. Це вплинуло на переговорний процес — що нібито він знову відбувається підкилимно.
Друга помилка — різкі заяви щодо Радикальної партії та "Опозиційного блоку". Зрозуміло, що перші не погодяться на роботу в коаліції, а останніх у ній не чекають. Юрій Луценко сказав, що партію Ляшка не запросять до переговорного процесу. Цими помилками скористався Яценюк. Намагаючись демонструвати європейські підходи, зробив свій проект коаліційної угоди публічним. Далі запропонував приєднатися до переговорного процесу партії Ляшка. На цьому етапі Порошенко втратив можливість пояснити суспільству необхідність прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.
3 
1
Коментарі