На початку квітня офіційний Київ активно добивався запрошення України до Плану дій з набуття членства в НАТО. Нині про це членство вже ніхто й не згадує. Державні мужі й політики загрузли в чварах та боротьбі між собою. Їм явно не до майбутнього країни.
Зокрема, ніхто не думає й починати роз"яснювальну кампанію, про необхідність якої всі так багато говорили. Громадяни України мають знати, що ж таке НАТО і навіщо нам туди вступати. Без цього вони не зможуть прийняти на майбутньому референдумі об"єктивне рішення. Подібні кампанії проводили інші країни, що прагнули членства у блоці. Приміром, у Латвії принади північно-атлантичної інтеграції рекламували громадські організації. Такі собі агітбригади їздили країною на бронетранспортерах і проводили серед населення своєрідний лікнеп. Там це спрацювало.
Україна — надто велика держава, щоб роз"їжджати нею "бетеерами". Очевидно, треба щось інше. Уже кілька років наші урядовці закликають журналістів розповідати населенню правду про НАТО: що насамперед — це вищі стандарти життя, демократія і захист прав громадян, а вже потім військовий блок. Але далі таких розмов і закликів справа не пішла. Звісно, свідомі представники вітчизняних засобів масової інформації, які поділяли ці ідеї, підтримали заклик практично. Проте лише на ідейному ентузіазмі тут не виїхати.
Торік із бюджету на це виділили 7 мільйонів гривень, стільки ж запланували на 2008-й
Будь-яка рекламна кампанія потребує грошей. 2004 року на правду про НАТО в бюджеті було приблизно 3 млн грн. Тоді кампанією опікувалося Міністерство закордонних справ. Воно робило певні замовлення Мінобороні, телебаченню на виготовлення наочної агітації, роликів, документальних фільмів тощо. Від Альянсу коштів на це не надходило. Там вважають, що платити має країна, яка хоче вступити до блоку.
Згодом опікуватися роз"ясненням НАТО доручили Міністерству культури та туризму. Торік із бюджету на це виділили вже 7 млн грн, стільки ж запланували на 2008-й. Але справа, здається, не лише не рухається — вона завмерла. На що пішли бюджетні кошти — невідомо.
Отож у Міноборони на запитання про роботу щодо підвищення поінформованості людей про НАТО відповідають коротко: грошей нема, то й говорити ні про що. Але видається, що справа не тільки в грошах — зрештою, їх же в бюджет закладено. Політики та чиновники, які на словах підтримують вступ України до НАТО, явно втратили до цієї теми інтерес. А опоненти тим часом не сплять. Це стосується і внутрішньої опозиції — прогресивних соціалістів на чолі з Вітренко, Партії регіонів, комуністів та опозиції міжнародної в особі Росії. І гроші є, і бажання не бракує.
3 
1
Коментарі
1