За Конституцією кожен в Україні має право на доступну медичну допомогу і медичне страхування. Але на 2006 рік на охорону здоров"я передбачено 13 млрд грн, яких на безоплатне лікування явно не вистачить.
— Насправді 70–80 відсотків виділених коштів піде на зарплату медикам, а 20–30 — на утримання приміщень, — каже 47-річний Олег Виноградов, заступник секретаря Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров"я. — Тобто на ліки, забезпечення медико-санітарних і оздоровчих програм грошей не залишається.
Альтернативою такій плачевній ситуації могло би стати впровадження загальнообов"язкового медичного страхування. Але відповідний закон досі не ухвалено.
— За п"ять років нашому комітетові не вдалося проштовхнути через парламент жоден із шести проектів закону "Про фінансування в охороні здоров"я та медичне страхування", — розповідає Олег Виноградов. — Не всім депутатам вистачає політичної волі. Погано, що у Верховній Раді замало медиків — лише шість-сім чоловік.
Тим часом смертність в Україні перевищує народжуваність. Серед іншого і тому, що не всі мають змогу вчасно придбати ліки чи оплатити післяопераційне лікування. Тож без створення державного фонду медичного страхування не обійтися. Як без уже існуючих Пенсійного чи Фонду страхування на випадок безробіття.
50 відсотків людей не йдуть на операцію через відсутність коштів
Медичне страхування може бути і добровільним. Зараз його пропонують недержавні страхові компанії. Їх в Україні понад 300. Але таке страхування коштує на рік приблизно $500. Звісно, по кишені воно не кожному.
— У нашому законопроекті пропонується доступніший спосіб. Це коли гроші щомісяця надходять до фонду медичного страхування з податку на заробітну плату й від роботодавця, — каже Олег Виноградов.
За наявної системи охорони здоров"я найскладніші й найдраматичніші ситуації виникають тоді, коли хворому потрібна негайна операція. А він не має грошей на оплату так званого благодійного внеску. Без цього лікарня не може забезпечити його усім необхідним. Часом — і врятувати життя.
— Такі ситуації — непоодинокі, — каже кандидат медичних наук Валерій Слабінський, 46 років. – Майже 50 відсотків людей своєчасно не йдуть на операцію через відсутність коштів. Потім виникають ускладнення. І вони гинуть.
У 1997–1999 роках тодішньому начальнику Хмельницького управління охорони здоров"я Слабінському вдалося вирішити цю проблему за рахунок незначних внесків жителів міста на медичне страхування. Це зменшило смертність і відновило приріст населення.
— Я запропонував: за один долар поліпшення послуг у поліклініці й повне забезпечення у стаціонарі, — розповідає Валерій Володимирович. — Таким страхуванням скористалася половина населення Хмельницького — 100 тисяч чоловік. Відразу ж подвоїлася кількість операцій на підшлунковій залозі, з видалення грижі та інших операцій!
2 
1
Коментарі