Четвер, 27 березня 2008 16:52

Принцип національного суверенітету застарів

Автор: малюнок: Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

Одним із див нашого політичного життя є гіперпатріотизм нинішньої опозиції. Особливо коли вона заходиться обороняти український суверенітет та українську незалежність. Від НАТО та Євросоюзу — ясно, що не від Росії.

Особливо активізувалися ті ж "регіонали" зараз, напередодні Бухарестського саміту НАТО. Це часом нагадує тактику вовчої зграї: коли намагаються відбити від стада ягня — у нашому випадку Україну — щоб потім з"ясувати з ним стосунки наодинці. Тобто коли залишаться "суверенна" Україна та "дружня" Росія.

Але вернімося до суверенітету. До нього апелюють як до абсолютної вартості, яка ніби існувала одвіку. Насправді ж сучасне європейське розуміння суверенітету народів — а не володарів, як у середні віки — виникло після кривавих та безрезультатних релігійних війн між протестантами та католиками й укладення Вестфальського миру 1648 року. І цинічна суть того суверенітету полягала у тому, щоб мати право на своїй території бити осоружних католиків чи протестантів — залежно від ситуації. Тобто істотним став принцип суверенної території — такої, на яку поширювалося те чи інше право. Поступово населення на ній об"єднувалося в політичний народ чи політичну націю. Так виникли італійці, французи та інші.

З іншого боку, на цій суверенній території з її кордонами, митницями,  правом тощо почали формуватися національні господарські організми. Вони й стали основою національних економік. Двадцяте століття було епохою розквіту і, відповідно, боротьби як суверенних націй, так і суверенних національних економік. З"явилися національні держави, а порядок на міжнародній арені почали встановлювати через засноване на поняттях національного суверенітету та національної держави міжнародне право — з його принципами невтручання у внутрішні справи суверенних держав та непорушності кордонів.

І так було б досі, якби національні економіки не трансформувалися у тісно пов"язану світову. Почали ламатися бар"єри між національними державами. Капітал став космополітичним. Завдяки глобальним сіткам інформації та мас-медіа почали формуватися загальнолюдські цінності, які оформилися у більш-менш загальноприйняті права людини.

"Мочать у сортирах" чеченців, а не католиків чи протестантів

З другого боку, людство усвідомило, що воно єдине з огляду на глобальні небезпеки. Наприклад, що смертельною загрозою йому є накопичена на планеті атомна зброя. Що глобальними небезпеками є екологічні катастрофи, як-от Чорнобильська, які не зважають на суверенність тієї чи іншої території. Або глобальне потепління, з яким боротися лише в якійсь окремій країні просто не має сенсу. Ще одним викликом уже застарілому принципу національного суверенітету стала загроза світового тероризму —  він також не зважає ні на яку національну суверенність.

Отож ми повинні переходити від мислення за принципом національного суверенітету та національної держави до мислення глобального. Жодна з держав не може провадити своєї абсолютно суверенної політики — вона теж стала міжнаціональною і творить свої транснаціональні інституції, які покликані її реалізовувати. Це наднаціональні організації, світові еліти, імміграція.

Україна страшенно відстає від загальносвітових тенденцій. Бо всі великі європейські народи вибороли свій суверенітет ще у ХІХ ст. чи на початку ХХ, а ми лишень тепер.

Проте іншого виходу, як тільки вбудовуватися у ці транснаціональні системи, ні у нас, ні в тої ж Росії немає. Те, що теперішній кремлівський режим гордо назвав суверенною демократією, нічим не відрізняється від суверенітету німецьких курфюстів. Різниця тільки в тому, що "мочать у сортирах", за висловлюванням Путіна, чеченців, а не католиків чи протестантів. Своєю "суверенною демократією" Росія відбивається від загальноприйнятого принципу прав людини. А він поступово замінює міжнародне право.

Інтеграція України в транснаціональні структури неминуча й необхідна. Так само неминучим є поступове делегування частини національного суверенітету цим міжнародним організаціям. Зрештою, в світі немає жодної справді цілком суверенної держави. Кожна бере участь у тих чи інших міжнародних організаціях — від ООН до СОТ чи НАТО. Навіть найбільший суверен сучасності США делегує частину своїх повноважень низці транснаціональних організацій. Зрівнятися з американцями у частині національного суверенітету сьогодні можуть хіба що Північна Корея та Куба — але ті внаслідок своєї міжнародної ізоляції. Не хочеться такого злидарського, без якогось сенсу, суверенітету для України.

Зараз ви читаєте новину «Принцип національного суверенітету застарів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1573
Голосування Які перспективи "Динамо" на Лігу чемпіонів?
  • 1) навіть "Славію" не пройдуть
  • 2) "Славію" пройдуть, але "Аякс" чи "Стандарт" - ні
  • 3) все буде добре, проб'ються до групового турніру
Переглянути
Погода