"Президент зберіг своїх кулуарних гравців — але втратив свого виборця"

 

Письменник Володимир Цибулько, 42 роки, вважає, що Юлія Тимошенко стала мученицею за віру в Майдан, а Євгену Кушнарьову і Борису Колесникову потрібно терміново навчити своїх виборців любити Ющенка й розмовляти українською.

Чому президент таки погодився на прем"єрство Віктора Януковича, а не розпустив Верховну Раду?

— Мабуть, тому що на дострокових виборах змінити Верховну Раду можна було б відсотків на тридцять. Максимум на сорок. Але основні гравці не змінилися б.

Хоча в нинішній ситуації програли всі. Президент зберіг своїх кулуарних гравців, але втратив свого виборця.

З іншого боку, Ющенко створив нові правила політичної гри. Донецька фінансово-промислова група уже не буде поводитися так нахраписто. Вони зрозуміли, що столицю їм не взяти. А в нас той, хто володіє столицею — володіє Україною. У цьому сенсі донецькі усвідомлюють: у Києві потрібно шукати гідних партнерів і відповідно поводитися. Тому вони за будь-яку ціну прагнуть продемонструвати цивілізованість. Хоча, звичайно, яким би ти рашпілем не пиляв їм роги — вони все одно стирчатимуть.

Президент виграв чи програв?

— Програв у тому, що минулі півтора року не були використані на послаблення донецького угруповання. Друга принципова помилка не стільки Ющенка, скільки функціонерів "Нашої України" — що вони нагнітали ситуацію й довели її до такого стану кипіння. Але є й виграш — Ющенко лишається найлегітимнішим політиком в Україні.

Партія регіонів через союз із "Нашою Україною" також зазнала втрат серед виборців?

— Їм тепер треба буде грати філігранніше. Бо того виборця, якого вони відсікли підписанням універсалу, вже не повернути. Вони 15 років зомбували свого виборця на несприйняття всього українського. А нині кажуть, що українська мова — єдина державна. І помаранчева революція — це був акт боротьби за права і свободи громадян.

Ющенко влаштовує донецьких як таран на Захід

Тут з"являється велика проблема для ідеологів Партії регіонів Бориса Колесникова і Євгена  Кушнарьова. Вони тепер мусять пояснити, що Ющенка треба "конкретно" любити і поважати. Що треба вивчити тишком українську мову і не влаштовувати ніяких дебошів.

"Регіонали" підтримуватимуть Ющенка на наступних президентських виборах?

— Донецькі найближчим часом не народять такого лідера, якого б позитивно сприймали у світі. І це — одна з можливих страховок Ющенка. Тобто він влаштовує донецьких як своєрідний таран на Захід.

Багато хто боїться, що Янукович-прем"єр буде неконтрольованим...

— Кабмін — це колегіальний орган. Усі важливі питання голосуються на спільному засіданні. Тому не можна казати, що кабінет Януковича діятиме безконтрольно. Президент через своїх міністрів зможе впливати на вироблення політики уряду. Але питання про легітимність Януковича буде вічною проблемою. Бо створення антикризової більшості, вчинок Мороза — це такі речі, які не забуваються.

Універсал національної єдності справді знімає суперечливі питання?

— Останні півтора року мало які домовленості виконувалися. Думаю, ми й далі будемо жити немов у кратері сплячого вулкану.

На рівні декларації все зроблено гарно. У принципі, цивілізований світ такий консенсусний інструментарій вітає. І нашим націонал-демократам  зараз не треба нічого пояснювати. Праві центру і заходу мріють про Велику Україну, і в душі готові до компромісів. Але що бачать за словом "Україна" і чи бачать хоч щось виборці Партії регіонів — оце вже питання.

Водночас тема федералізму через універсал уже знята. Очевидно, що знімається також антинатовська істерія. І зараз найбільше завдання донецьких — довести українському суспільству, що вони не є керованими з Москви.

Що тепер відбуватиметься з Юлією Тимошенко?

— У неї нині розв"язані руки для походу в президенти. Усе залежатиме від того, чи встоїть бізнес, який біля неї. Чи не застосують проти нього весь пакет інструментів з епохи "продвинутого кучмізму". Те, що Тимошенко зраджена, ображена, викинута із великих розкладів, — це породжує суспільне співчуття. Щось на зразок як до Ющенка після отруєння. Тепер Тимошенко є мучеником за віру в Майдан і за народ.

Юлія Володимирівна зараз — це страва, зіпсувати яку неможливо. Навпаки, будь-які спроби додати перцю або солі тільки поліпшують її смак.

У поета Цибулька нинішні події не народжують якихось віршів?

— Я зараз не маю часу на поеми. Але потихеньку пишу невеличку книжечку — фразеологізми, короткі нариси. Буде називатися "Політикон". Я не переходжу там на персоналії. Але буде багато таких парадоксальних моментів, що нестимуть додаткову інформацію для роздумів про українську політику.

×