Уже саме призначення другого етапу з"їзду "Народного союзу "Наша Україна" засвідчило суттєвий конфлікт інтересів усередині партії. Найпомітнішою лінією розходжень стали взаємини почесного її голови Віктора Ющенка та еліти НСНУ. Останнім часом президент часто і демонстративно від своєї партії дистанціюється.
От і в суботу Ющенко віддав перевагу не партійним дебатам, а концерту італійського співака Тото Кутуньо. Разом з тим ігнорування зібрання "нашоукраїнців" з боку президента означало, що Віктор Ющенко формально залишається в партії. Якби глава держави категорично хотів її покинути, то знайшов би десять хвилин для оголошення на з"їзді свого рішення. А те, що Ющенка позбавлять статусу в НСНУ за його відсутності, було практично нереальним.
Тобто, маємо доволі цікаву картину. З одного боку, президент публічно заявив про неприйняття нинішнього керівництва партії і зажадав кадрових змін. З боку іншого, побажав у цій політичній силі залишитися — добре розуміючи, що кардинальних кадрових змін найближчим часом в "Нашій Україні" не відбудеться. Крім того, у суботу Юрій Єхануров з посиланням на президента порадив "нашоукраїнцям" відтермінувати ухвалення суперечливих рішень до весни. Очевидно, чіткого бачення майбутнього "Нашої України" у Віктора Ющенка поки що немає.
Луценко отримав ніби благословення на власний політичний проект
Водночас наближений до президента Юрій Луценко отримав у нього ніби благословення на власний політичний проект з конкретною назвою — "Вперед, Україно!". Складається враження, що президент зараз в роздумах над тим, якою має бути його партійна опора. І цілком зрозуміло, що нею має бути не НСНУ чи блок "Наша Україна" в його сьогоднішньому вигляді. А що ж тоді?
Варіант перший — консолідаційний. Враховуючи збереження президентом за собою посади почесного голови НСНУ, можна сміливо припускати — той потенційний партійний проект відбуватиметься на базі або за участю "Нашої України". Мова в цьому випадку йтиме про утворення нової мегапартії або мегаблоку з максимально розширеним колом учасників. Можуть запросити і Українську народну партію, і "Пору", і навіть "Свободу" Олега Тягнибока та інших. Звичайно ж, там будуть і нинішні учасники блоку "Наша Україна". Найсуттєвішою перевагою цього проекту є консолідація демократичних та патріотичних політичних сил в один кулак. Найімовірніше, це й мали на увазі Порошенко та Луценко, говорячи останнім часом про можливість об"єднавчих процесів. Мінусом є те, що в такому форматі нова політична сила буде надто громіздкою і з великою кількістю амбіційних політиків. Управляти Лебедем, Раком і Щукою одночасно буде дуже важко. До того ж не факт, що на такий мегапроект погодяться, скажімо, та ж УНП чи "Пора". Українська народна партія сама зараз бажає стати центром творення нової політичної сили. Отож навіть якщо лідери всіх названих і неназваних політичних сил відгукнуться на заклик Віктора Ющенка, організувати це буде вкрай важко.
Варіант другий — об"єднання НСНУ чи блоку "Наша Україна" з Юлією Тимошенко. Аргументом може бути граничне загострення взаємин Віктора Ющенка з урядовою коаліцією та реальна небезпека тотального захоплення влади Партією регіонів. Але враховуючи драматичну історію стосунків Ющенка і Тимошенко, навіть такі загрози можуть не стати достатньою мотивацією для їхнього єднання. Саме тому цей варіант є дуже малоймовірним. Реальнішим є продовження між обома лідерами конкуренції.
Варіант третій — партійний плюралізм. Віктор Ющенко ініціює одночасне співіснування кількох орієнтованих на нього партійних проектів. Кожній з кількох політичних партій може бути відведена своя ніша. Наприклад, НСНУ — поміркована партія ліберального спрямування. Партія Юрія Луценка — лівоцентристська, жорстко опозиційна до урядової коаліції політична сила. А УНП — акцентована права партія, що передусім спеціалізується на класичній патріотичній проблематиці. Явним плюсом такої моделі є найширше охоплення пропрезидентськими партіями всього можливого електорального поля. Крім того, йтиметься про нівелювання ризиків поразки одного або іншого проекту на виборах, оскільки успіху можуть досягнути інші. Явним мінусом варіанту є можлива конкуренція і виникнення публічних конфліктів між цими партіями.
3 
1
Коментарі