"Половина нашої адвокатури — шахраї, випадкові люди"

 

Правозахисник і адвокат Григорій Гінзбург, 84 роки, каже, що сьогодні гарних адвокатів можна перерахувати на пальцях, а суди заповнені непорядними людьми.

Як ви оцінюєте рівень української адвокатури?

— Він дуже низький. Справді кваліфікованих адвокатів можна перерахувати на пальцях. І справа не тільки у кваліфікації, а й у ставленні до клієнта. Моє покоління розглядало цю професію як служіння людям, а не спосіб заробити гроші. Нині ж більшість адвокатів просто не хочуть працювати. Половина нашої адвокатури — шахраї, випадкові люди. Раніше, наприклад, дільничний міліціонер чи оперуповноважений не міг прийти в адвокатуру. А зараз закон дозволяє стати захисником будь-кому.

Ви зневірилися в нинішній юриспруденції?

— Так, і насамперед через корупцію. До 1921 року взагалі не було поняття адвокат — були правозахисники. Мій батько приватно практикував у Чернігові. Ніколи не брав жодної копійки понад гонорар. Дружив із головою обласного суду й прокурором області. Вечорами ті приходили у наш дім грати в преферанс — але ранком, у суді, билися між собою, кожен відстоював свою позицію. І це було нормально.

Треба побоюватися "дутих" авторитетів, котрі на ділі нічого не варті

При радянській владі адвокатура була занедбаною, проте існував порядок. Якщо адвокат провинився, його виключали і з колегії, і з партії. Наприклад за те, що брав за просту консультацію як за складну. Проста коштувала карбованець, складна — три. А виключення означало професійну смерть. До того ж раз на чотири-п"ять років адвокат проходив атестацію. Комісія перевіряла не тільки рівень його професіоналізму, але й моральність. У ті часи адвокати, та й судді, хабарів не брали.

Зараз ситуація набагато гірша. Суд заповнений непорядними людьми. Сьогодні чесний суддя — рідкість.

Кажуть, що корупцію можна подолати, якщо суддя стане незалежним від грошей та влади...

— Справді, зараз суддя залежний від виконавчої влади — від неї одержує квартиру. Залежить і від голови суду. Якщо нескінченно скасовують рішення, котрі виносить цей суддя, його вважають поганим служителем Феміди. Має бігати, доводити щось керівництву.

Якось у Верховному Суді я захищав засудженого суддю. Його звинувачували у винесенні неправосудного вироку. Насправді той вирок був правильним, але не таким, як вимагав голова обласного суду. Мій підзахисний був молодим, недосвідченим. Не вмів аргументувати як слід свої рішення. Виносив занадто м"які, з погляду його керівництва, вироки. Йому світило три роки. Але справу ми виграли. Хоча близько року він відсидів, доки скасували вирок.

Чи існує кодекс честі адвоката?

— Так, він розроблений Спілкою адвокатів України. На жаль, деякі горе-колеги порушують його на кожному кроці. Наприклад, клієнт проходить у кримінальній справі за носіння холодної зброї. Їхав у таксі п"яний, упустив пістолет, таксист здав пасажира в найближче відділення міліції разом зі зброєю. Адвокат розуміє, що найшвидше підзахисному дадуть умовно. Бо це перша його проблема з законом. Він — годувальник батьків-інвалідів. Але захисник починає обробляти свого клієнта: мовляв, щоб вийти сухим із води, треба заплатити судді великі гроші.

Буває, адвоката хочуть стравити з клієнтом, аби останній відмовився від свого захисника. У мене таке було. Через свій захист я заважав винести той вирок, що був потрібний і вже замовлений.

На що варто звертати увагу при виборі адвоката?

— Адвоката вибирають як лікаря. За рекомендацією. Варто з"ясувати, які справи він вів, який результат, довідатися відгуки про нього клієнтів. Треба побоюватися "дутих" авторитетів, котрі на ділі нічого не варті. Сьогодні дуже важко знайти гарного адвоката.

Якось звернувся до мене підприємець. Він узяв в оренду об"єкт під будівництво транспортного комплексу. Тоді балансова вартість його була незначною. Підприємець виконав умови оренди. Коли комплекс запрацював і почав приносити суттєвий прибуток, того бізнесмена звинуватили в махінаціях. Кілька адвокатів бралися його захищати, отримували великі гонорари. Потім за рекомендацією цей бізнесмен звернувся до мене. Я назвав йому суму у дві тисячі гривень. Вони йшли через касу нашої колегії. Людина здивувалася. Але чоловік мені повірив і довірився. Ми довели його невинність. Так що в адвокатурі головне не гроші, а вміння захищати.

Скільки коштують адвокатські послуги?

— Я працюю в об"єднанні Печерської колегії адвокатів. Усі мої гонорари надходять у касу. Гроші йдуть на утримання апарату, необхідні проплати об"єднання тощо. З цієї загальної каси ми отримуємо зарплату. Наприклад, справа коштує дві тисячі гривень. Із них я одержу приблизно тисячу.

Подяки приймав, але вже після успішного вирішення справи

Звісно, мені пропонували дуже великі гроші поза касою. Я на такі пропозиції не вівся. Адже якщо береш гроші заздалегідь, то втрачаєш професійну самостійність. Визнаю, подяки приймав, але вже після успішного вирішення справи. А незаконних винагород не брав і не беру. Я військовий пенсіонер, працюю. Мені вистачає.

А скільки беруть у вашій сфері інші?

— Точно не знаю, але суми колосальні. Зараз життя подорожчало, відповідно суми незаконних винагород теж збільшилися. Розповідали, що кілька років тому суддя Господарського суду брав 100 тисяч доларів, а справи вирішував на мільйон.

Що ж робити тим, у кого немає грошей?

— Держава має надавати безкоштовного адвоката. За повний судодень, вісім годин, йому платять 15 гривень. Я був таким адвокатом не раз, але гроші не оформляв. Їх не так-то й просто одержати: треба зібрати безліч довідок і документів, а це принизливо. Коли я прийшов у колегію, брав ці справи з задоволенням. Це ж чудова практика!

×