Нещодавно Інститут онкології Академії медичних наук було перетворено на Національний інститут раку. Його директор Ігор Щепотін, 51 рік, каже, що успіх лікування онкозахворювань і повне одужання залежить від ранньої діагностики.
Чому створили Національний інститут раку?
— Ідея належить президенту Вікторові Ющенку. Якось під час офіційного візиту у Францію тодішній президент Жак Ширак показав йому французький Інститут раку, що нині вже трансформується в загальноєвропейський. Йдеться не про передачу медзакладу від Академії медичних наук до Міністерства охорони здоров"я, а про реформування всієї системи онкологічної допомоги.
Чи затверджені вже в Україні стандарти лікування онкозахворювань?
— Незважаючи на опір деяких лікарів і зацікавлених осіб, ми ці стандарти розробили. І тепер за наказом МОЗ усі онкохворі лікуватимуться за затвердженою схемою. Недотримання цих вимог є приводом притягнути лікаря до відповідальності, аж до позбавлення ліцензії. Стандарти постійно оновлюватимуться з урахуванням світового досвіду.
Чи плануєте використовувати європейський досвід у роботі вашого Інституту?
— Безумовно. Не треба винаходити велосипед, усе вже придумано та ефективно працює. Перший крок зроблено: через ЗМІ ми розповіли людям про рак, заходи з профілактики тощо. Якщо й надалі концентруватися лише на лікуванні, то онкостатистику змінити на краще не вдасться. Слід більше уваги приділяти ранній діагностиці й профілактиці, поміняти ставлення людей до свого здоров"я. Особливо ефективно це працює щодо виявлення раку молочної залози. Вже підготовлено Національну програму "Онкологія", яку окремим законом має затвердити парламент.
Що в ній новаторського?
— Суть попередніх програм зводилася до закупівлі медикаментів за виділені на це кошти. У новій розписані дії: починаючи з профілактики, ранньої діагностики, лікування, реабілітації і закінчуючи моніторингом навколишнього середовища, інформаційними кампаніями.
Щорічно занедужують на рак 165 тисяч людей
Які онкозахворювання нині лідирують?
— Чоловіки найбільше хворіють на рак легень, шлунка, передміхурової та підшлункової залоз, товстої кишки, жінки — на рак молочної залози та шийки матки.
Який вік найвразливіший до таких захворювань?
— Рак молодшає. Колись вважали, що в групу ризику входять люди за 60–70 років. Нині особлива увага тим, кому за 40. Навіть якщо людина дожила до цього віку без онкопроблем, їй все одно варто пройти медогляд. Беріть приклад з автомобілістів: кожні 15–20 тисяч кілометрів пробігу ставити машину на станцію техобслуговування. Такий алгоритм поведінки потрібно виробити й щодо свого здоров"я.
До яких фахівців звертатися?
— Принаймні раз на рік у райполіклініці треба зробити флюорографію, перевірити легені. Жінкам відвідати гінеколога і зробити мамографію. А чоловікам — пальцеве дослідження прямої кишки.
Який прогноз захворюваності на рак в Україні?
— Вона в усьому світі зростає і зростатиме. У нас щорічно занедужують на рак 165 тисяч людей. З 2020-го ця цифра збільшиться до 200 тисяч на рік. Очікуємо на спалах "чорнобильських" раків, який станеться через 25–30 років після катастрофи. До цього часу радіонукліди акумулюються в організмі й почнуть робити свою чорну справу.
Тривалий час паралельно зі збільшенням ракової захворюваності росла і смертність. Але за останні два роки спостерігаємо її зниження. Показник летальності в перший рік після постановки діагнозу теж знизився. Сьогодні в Україні в середньому 50 відсотків хворих на рак виліковуються повністю.
За рахунок чого це досягається?
— Нам не збільшили фінансування, не створили кращих умов. Це сталося завдяки кампанії в пресі, що звернула увагу суспільства на проблему раку, зміні ставлення до цього. Спрацювала теза, яку ми посилали через телевізор і газети: рак — це не вирок, а виліковне захворювання. Успіх лікування і повного одужання залежить від ранньої діагностики. Зрештою, якщо недбало ставитися до гострого апендициту і лежати при гострих болях у животі з грілкою вдома, то смертність від цієї хвороби теж збільшиться.
Що ж заважає ще ефективніше боротися з онкозахворюваннями?
— Перша причина — неправильна організація онкологічної допомоги. Наприклад, за 15 років підпорядкування Інституту онкології Академії медичних наук жодна з його розробок не була впроваджена в лікувальну практику.
Сьогодні мамограф в Україні робить у середньому щодоби п"ять досліджень, а комп"ютерний томограф — шість. У Європі та США це обладнання працює практично цілодобово — до 60 досліджень. Ми не вміємо раціонально використовувати те, що маємо.
Але вже вчимося. Ще два роки тому лише 10 відсотків онкохворих лікувалися за рахунок бюджету. Без додаткового фінансування ми збільшили цей показник до 50.
3 
1
Коментарі