— Влада нещадно доїть аграрну галузь. Податкове навантаження на гектар оброблюваної землі за останні два роки зросло в 41 раз. Підскочила й собівартість продукції. Чому ж дивуємося, що в магазинах дорожчають продукти? — каже 44-річний Віталій Скоцик, голова Аграрної партії.
14 вересня у столиці народні депутати, урядовці, податківці, керівники аграрних асоціацій, фермери й підприємці на круглому столі обговорювали проблеми галузі. 4 жовтня аграрії виходять на всеукраїнський страйк.
У країні за останній рік із межі бідності в межу голоду перейшли 1,5 млн людей, за інформацією Організації Об'єднаних Націй.
— Населення України за 25 років зменшилося на 10 мільйонів. Чому? Раціон наших громадян далекий від рекомендованих Міністерством охорони здоров'я норм. Через високі ціни люди не доїдають, — говорить Віталій Скоцик. — Якщо подивитися на запропонований на наступний рік споживчий кошик, то українцю пропонують 30 кілограмів м'яса. А здоровій людині потрібно щонайменше вдвічі більше. Рівень споживання м'яса в країні становить 64 відсотки від рекомендованого, молока — 55, риби — 43, фруктів і ягід — 57 процентів. Це наслідок податкового тиску на вітчизняного виробника. Зупинити зростання цін на продукти можливо. Потрібно повернути систему оподаткування, що діяла до 2015 року (податок на додану вартість дозволяв збирати гроші на спеціальних рахунках для потреб виробників. 2014-го аграрії інвестували у виробництво близько 24 млрд грн, торік — 32 млрд грн. З 1 січня 2016 року набули чинності зміни до Податкового кодексу. Для аграріїв запровадили розрізнену систему дії спецрежимів оподаткування — залежно від виробництва. — ГПУ).
Якщо ситуація з податками не зміниться, подальше подорожчання буде для громадян ще болючішим. Зросте вартість більшості соціальних продуктів. Так, молоко незабаром може коштувати 18 гривень за літр, кефір — 21, масло — 40 гривень за пачку. Буханка хліба подорожчає на 2–4 гривні. А кілограм свинини і яловичини додасть у ціні 8–15 гривень. Для пенсіонерів із доходом у 1 400 гривень, з яких половину віддають за комунальні послуги, це означає напівголодне життя.
Аграрну галузь у нинішніх умовах чекає подальше падіння виробництва, а отже — скорочення кількості робочих місць. За останні півтора року в Україні 2,5 мільйона людей утратили роботу. Незабаром армія безробітних може поповнитися ще двома мільйонами, — продовжує Віталій Євстафійович. — Те, як уряд бачить податкову систему, вже наступного року вимиє з економіки 150 мільярдів гривень. А це приблизно чверть надходжень до державного бюджету.
Наслідки політики "податкового пресу" відчувають не лише аграрії. Це стосується кожного українця, який щодня змушений вирішувати — на чому б зекономити. "Раціон бідняків" неминуче позначиться на здоров'ї нації, й особливо молодих поколінь. Не можемо з цим миритися.
Система оподаткування аграріїв, що існувала до кінця 2015-го, діяла 17 років. Зарекомендувала себе непогано, оскільки галузь стала одним із двигунів української економіки. Зараз пробують повернути її в часи розрухи. Не можна руйнувати те, що працювало. Потрібна нова економічна політика, що зупинить падіння виробництва й зубожіння людей.
— Ми стоїмо на тому, що спецрежим ПДВ має бути наступного року в повному обсязі, — каже Алім Міщук, підприємець із Хмельницької області.
— І не треба ділити нас. Бо то фермерам до 500 гектарів пропонують давати по 1 400 гривень, то починають лаяти агрохолдинги. Але ми всі — в одному човні. Найефективніше рішення — повернути спецрежим податку на додану вартість.
2 
1
Коментарі